Громадські організації Благодійні організації Профспілки Релігійні організації Господарські асоціації Органи студентського самоврядування
На контролі

1. Проблеми застосування законодавства про громадські, благодійні, інші організації громадського сектору
Реформування митних процедур на місцевому рівні об... Громадські активісти навчались інструментам впливу... Представники НУО, які працюють із розвитком громад... усе про легалізацію, державну реєстрацію громадських організацій, релігійних організацій, професійних спілок, благодійних організацій
Пошук:  
НеприбутковістьЩо має бути у статуті для неприбутковості?Неприбутковість та її реєстраціяОзнаки неприбутковостіРеєстрація змінГромадські об'єднання (зміни)Благодійні організації (зміни)Приклади статутів громадських об'єднаньРеєстрація нових НУОГромадські об'єднання Благодійні організаціїАктуальноНОВИНИ СТАТТІНОВИНИ ПРОГРАМИПравова допомога НУОКонтакти програмиFacebook консультаційний центрКонсультаціїГРОМАДСЬКІ ОБ'ЄДНАННЯБЛАГОДІЙНИЦТВОГРОМАДСЬКА УЧАСТЬІНШІ ПИТАННЯЕлектронна бібліотекаПЕРЕКЛАДИ РІШЕНЬ ЄСПЛ ПРО СВОБОДУ АСОЦІАЦІЇКОРИСНІ ВИДАННЯ АРХІВВідео-блоги архівАрхів публікаційАрхів новин Архів новин -> Новини/2007-2012

Обговорення проекту Закону України «Про концепцію державної міграційної політики’’

Повідомлення про оприлюднення проекту Закону України «Про концепцію державної міграційної політики"

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів від 28 травня 2008 року N 784, а також доручення Прем’єр-міністра України від 11 листопада 2008 року N 54685/1/1-08 про забезпечення проведення консультацій з громадськістю із застосуванням веб-сайтів органів влади та спеціально створеного урядового веб-сайта "Громадянське суспільство і влада" Міністерством юстиції повідомляється про оприлюднення з "26" травня 2009 року на сайті Міністерства юстиції та урядовому веб-сайті "Громадянське суспільство і влада" проекту Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації"(далі - проект) з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб, їх об’єднань.

Проект Закону України "Про Концепцію державної міграційної політики" (далі – проект) розроблено Міністерством юстиції на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 червня 2007 року "Про напрями державної міграційної політики України та невідкладні заходи щодо підвищення її ефективності", уведеного в дію Указом Президента України від 20 липня 2007 року № 657, яким констатована концептуальна невизначеність державної міграційної політики, а також відповідно до листа Першого віце-прем’єр-міністра О. Турчинова від 24 квітня 2009 року № 22716/1/1-09.

Завданням проекту є провадження узгодженої діяльності державними органами відповідно до затвердженого Верховною Радою України концептуального документа, в якому повинна передбачатися системна та послідовна реалізація державної міграційної політики на основі єдиних принципів, стратегічних цілей, завдань, стандартів із забезпечення прав і свобод людини.

Зауваження та пропозиції до проекту просимо надсилати на адресу: м. Київ, пров. Рильський, 10, Міністерство юстиції, Департамент конституційного та адміністративного права. Адреса електронної пошти: const1@minjust.gov.ua. Телефон: 8 (044) 279-76-78.

Зауваження та пропозиції до проекту від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань прийматимуться Міністерством юстиції протягом місяця з дня оприлюднення.

ПРОЕКТ

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Концепцію державної міграційної політики

Верховна Рада України постановляє:

  1. Затвердити Концепцію державної міграційної політики (додається).
  2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.







ЗАТВЕРДЖЕНО
Законом України
від 2008 року №

КОНЦЕПЦІЯ
державної міграційної політики

1. Загальні положення

Концепція державної міграційної політики (далі — Концепція) визначає сутність державної міграційної політики, її стратегічні завдання, формує загальнодержавне розуміння процесів, пов’язаних з міграцією населення, визначає принципи і пріоритети діяльності державних органів у сфері міграції, напрями удосконалення її законодавчого та інституціонального забезпечення, а також механізм і форми реалізації державної міграційної політики.

Головною метою Концепції є визначення напрямів державної міграційної політики згідно з національними інтересами України та визначення пріоритетів державного регулювання міграційних процесів.

Концепція спрямована на забезпечення ефективного державного управління міграційними процесами, створення умов для сталого демографічного та соціально-економічного розвитку країни, підвищення рівня національної безпеки через запобігання виникненню неконтрольованих міграційних процесів та ліквідацію їх наслідків, узгодження національного законодавства у сфері міграції з міжнародними стандартами, підвищення соціального і правового захисту громадян України, які перебувають та працюють за кордоном, створення умов для безперешкодної реалізації прав, свобод, законних інтересів мігрантів і виконання ними обов’язків, передбачених законодавством, повноти використання інтелектуального та трудового потенціалу таких осіб, дотримання принципів захисту національних інтересів України.

2. Сучасний стан міграційних процесів

Однією з умов побудови правової держави є формування напрямів її міграційної політики та удосконалення системи державного управління міграційними процесами відповідно до міжнародних стандартів у сфері реалізації прав людини.

Відсутність концептуального визначення державної міграційної політики, принципів діяльності державних органів у сфері управління міграційними процесами, стратегічних цілей, завдань і стандартів із забезпечення реалізації прав людини не дає змоги підвищити ефективність протидії явищам, що становлять загрозу національній безпеці, — незаконній міграції, загостренню демографічної кризи, відпливу за межі території України її працівників інтелектуальної сфери та висококваліфікованої частини працездатного населення.

Необхідність удосконалення державного управління міграційними процесами обумовлена політичними та соціально-економічними факторами, що відбуваються в Україні та світі, основними з яких є:

1) інтеграція України до міжнародного ринку праці, що супроводжується відпливом робочої сили з України;

2) зменшення чисельності та старіння населення в Україні, інших європейських державах, загострення продовольчої кризи в багатьох державах Азії та Африки і поширення у них бідності;

3) активна імміграційна політика інших держав;

4) відсутність законодавчих актів у сфері захисту іноземців та осіб без громадянства, які не є біженцями, але їх повернення до країни походження чи громадянської належності неможливе з огляду на необхідність виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань, а також на неможливість проживання таких осіб або їх перебування на території країни походження, що зумовлено екологічними, техногенними або іншими обставинами надзвичайного характеру;

5) недосконалість законодавчих актів, що регулюють порядок надання, втрати та позбавлення статусу біженця;

6) відсутність автоматизованої системи обліку громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, що проживають або тимчасово перебувають в Україні на законних підставах;

7) обмеженість державного фінансування, нестача місць для тимчасового перебування незаконних мігрантів та біженців, неврегульованість питань здійснення перекладу на державну мову заяв біженців та надання їм правової допомоги;

8) недостатність матеріального та кадрового забезпечення органів виконавчої влади, що реалізують державну міграційну політику.

3. Варіанти розв’язання проблеми у сфері міграції

Існує два варіанти розв’язання проблеми у сфері міграції.

Перший варіант передбачає реалізацію державної міграційної політики одночасно із фрагментарним удосконаленням законодавчої бази у сфері міграції, що є неприйнятним виходячи з відсутності загальнодержавного бачення подолання проблем у цій сфері.

Другим, оптимальним варіантом є провадження узгодженої діяльності державними органами відповідно до затвердженого Верховною Радою України концептуального документа, в якому повинна передбачатися системна та послідовна реалізація державної міграційної політики на основі єдиних принципів, стратегічних цілей, завдань, стандартів із забезпечення прав і свобод людини.

4. Стратегічні напрями та механізми реалізації державної міграційної політики

Розв’язання проблеми потребує здійснення комплексних заходів з:

1) удосконалення законодавства у сфері трудової і вимушеної міграції, виїзду з України її громадян, в’їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства і біженців, боротьби з незаконною міграцією;

2) законодавчого запровадження механізму допоміжного та тимчасового захисту іноземців та осіб без громадянства;

3) визначення обґрунтованих відповідно до поточної демографічної ситуації та ситуації на ринку праці квот імміграції;

4) створення для громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають на її території, умов для реалізації свободи пересування, вільного вибору місця проживання, права вільного залишення території України (за винятком обмежень, що встановлюються законом), а також реалізації громадянами України права на безперешкодне повернення на її територію;

5) боротьби з проявами ксенофобії та расизму;

6) стимулювання раціонального територіального розподілу мігрантів з урахуванням міграційної ситуації в регіонах;

7) посилення соціального та правового захисту громадян України, що працюють за кордоном, шляхом приєднання до багатосторонніх міжнародних угод у сфері захисту прав трудящих-мігрантів; укладення двосторонніх міждержавних угод у сфері трудових міграцій; створення сприятливих умов для перетинання трудовими мігрантами державних кордонів та перебування їх у державі працевлаштування.

8) створення сприятливих умов для повернення в Україну її громадян, що постійно проживають на території інших держав, зменшення еміграційних потоків;

м 9) поліпшення взаємодії і координації діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування і громадських організацій у сфері міграції на національному та міжнародному рівні;

10) удосконалення міграційної статистики;

11) запобігання торгівлі людьми;

12) провадження науково-дослідницької діяльності у сфері міграції та використання її результатів для реалізації державної політики;

13) активізації зовнішньої політики держави з метою укладення міжнародних договорів з питань, пов’язаних з регулюванням процесу повернення і захисту прав осіб, депортованих за національною ознакою, розроблення і впровадження ефективного механізму виконання таких договорів;

14) удосконалення міжнародного співробітництва у сфері міграції.

До основних напрямів державної міграційної політики у сфері еміграції належить:

1) створення умов для мінімізації неврегульованої зовнішньої трудової міграції громадян України;

2) формування привабливого внутрішнього ринку праці, стимулювання економічної активності населення;

3) проведення моніторингу стану зовнішньої трудової міграції;

4) створення соціально-економічних умов для інвестування трудовими мігрантами національної економіки;

5) забезпечення правового та соціального захисту громадян України, що перебувають за кордоном;

6) створення сприятливих умов для перетинання державних кордонів громадянами України.

Основними напрямами державної міграційної політики у сфері імміграції є:

1) сприяння поверненню до України закордонних українців та їх інтеграції в суспільство;

2) стимулювання імміграції діячів науки та культури, кваліфікованих спеціалістів і робітників, потреба в яких є відчутною для національної економіки;

3) створення належних умов для повернення до України та інтеграції осіб, депортованих за національною ознакою.

Основними напрямами державної міграційної політики щодо тимчасового в’їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства є:

1) створення сприятливих умов (зокрема з урахуванням потреби ринку праці) для в’їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства з туристичною, підприємницькою та іншою метою;

2) регулювання і здійснення контролю за в’їздом в Україну мігрантів для працевлаштування і навчання;

3) протидія незаконній міграції;

4) забезпечення реалізації загальновизнаних міжнародних принципів і норм міжнародного права стосовно захисту прав біженців та осіб, що потребують притулку чи захисту в Україні, враховуючи принцип невислання;

5) підтримка добровільного повернення незаконних мігрантів до держав їх походження чи громадянської належності;

6) поліпшення роботи з координації діяльності державних органів, спрямованої на боротьбу з незаконною міграцією;

7) посилення відповідальності за правопорушення, пов’язані з незаконною міграцією.

5. Завдання і заходи

Реалізація положень Концепції передбачає виконання державними органами таких завдань:

1) удосконалення законодавства з питань міграції відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права;

2) приєднання у разі потреби до багатосторонніх міжнародних договорів, спрямованих на захист прав мігрантів;

3) укладення двосторонніх міжнародних договорів з питань, пов’язаних із захистом прав мігрантів, зокрема трудових, боротьбою з незаконною міграцією, прийняттям і передачею осіб (реадмісією), запобіганням і зменшенням випадків безгромадянства;

4) сприяння забезпеченню соціального захисту громадян України, що працюють за кордоном;

5) розроблення і виконання загальнодержавних і регіональних програм у сфері міграції, врахування у загальнодержавних і регіональних програмах соціально-економічного розвитку міграційної ситуації;

6) здійснення заходів, пов’язаних з інтеграцією в суспільство іноземців та осіб без громадянства, що проживають в Україні на законних підставах;

7) забезпечення належними фінансовими та матеріально-технічними ресурсами діяльності державних органів у сфері міграції для виконання завдань, визначених Концепцією, з використанням коштів державного та місцевих бюджетів, залученням позабюджетних коштів, зокрема міжнародних організацій;

8) удосконалення системи органів виконавчої влади, що здійснюють управління у сфері міграції, зокрема через створення цивільного за своєю сутністю центрального органу виконавчої влади з питань міграції;

9) посилення взаємодії органів виконавчої влади із спільним використанням інфраструктури та засобів зв’язку, систематичним обміном інформацією та досвідом;

10) створення системи контролю іноземців та осіб без громадянства, що в’їжджають в Україну, з фіксуванням їх біометричних даних, та інтеграція такої системи до загальноєвропейської;

11) формування єдиної бази паспортних документів з даними про їх видачу, втрату та анулювання;

12) створення єдиної автоматизованої інформаційної системи обліку та аналізу міграційних потоків із забезпеченням дотримання права людини на конфіденційність інформації про неї та на захист її особистого життя;

13) активізація співробітництва з іншими державами, міжнародними та громадськими організаціями, що провадять діяльність у сфері міграції;

14) продовження переговорів з державами – членами Європейського Союзу щодо застосування спрощеного режиму перетинання державного кордону для громадян, що проживають у прикордонних районах України;

15) складення переліку обставин, за яких може здійснюватися спрощений прикордонний контроль;

16) активізація діяльності представників України при міжнародних організаціях, що займаються питаннями міграції, з метою відображення в рішеннях таких організацій національних інтересів України;

17) проведення комплексних наукових досліджень, пов’язаних з міграційними процесами, з прогнозуванням їх тенденцій і наслідків для всіх сфер суспільного життя;

18) інформування населення України про ситуацію на ринку праці, законодавство інших держав, фактори ризику, з якими населення може зіткнутися під час працевлаштування за кордоном, мотивацію переселення та проблеми мігрантів, труднощі адаптації.

Реалізація положень Концепції у сфері внутрішньої міграції і запобігання еміграції громадян України передбачає:

1) створення належних умов для реалізації в Україні прав і свобод громадян з метою запобігання їх масовому виїзду за кордон;

2) удосконалення законодавства з питань свободи пересування та вільного вибору місця проживання;

3) здійснення заходів, спрямованих на заохочення внутрішньої трудової міграції як альтернативи зовнішній трудовій міграції;

4) формування загальнодержавної бази вакансій;

5) укладення міжнародних договорів з питань, пов’язаних з регулюванням процесу добровільної міграції і захистом прав мігрантів;

6) подальше вдосконалення законодавства з питань захисту прав дітей та співробітництва в галузі міжнародного усиновлення.

Реалізація положень Концепції щодо виїзду громадян України за кордон для тимчасового перебування з метою працевлаштування, навчання, провадження підприємницької діяльності, лікування і відпочинку передбачає:

1) удосконалення законодавства з метою забезпечення реалізації конституційного права громадян на пенсійне забезпечення та інші види соціального захисту незалежно від місця проживання;

2) посилення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні громадян України за кордоном;

3) проведення моніторингу випадків порушення прав громадян України, що працюють на території інших держав;

4) удосконалення системи обліку інформації про громадян України, що перебувають за її межами з метою працевлаштування;

5) збільшення штату консульських установ України в тих державах, де постійно проживає або тимчасово перебуває значна кількість громадян України, визначення в таких установах посадових осіб, що відповідають за вирішення питань трудової міграції, проведення моніторингу ринку праці країн перебування, надання відповідних роз’яснень громадянам України, що перебувають за її межами з метою працевлаштування, та сприяння реалізації їх прав у повному обсязі;

6) розроблення і здійснення комплексу заходів, спрямованих на роз’яснення громадянам України їх прав та свобод під час роботи за кордоном, специфіки законодавства країни перебування і норм міжнародного права у сфері трудової міграції;

7) розроблення механізму виконання двосторонніх міжнародних договорів з питань трудової міграції громадян та їх соціального захисту, проведення постійного аналізу стану справ.

Реалізація положень Концепції у сфері повернення емігрантів до України передбачає:

1) підготовку законопроектів, спрямованих на спрощення умов і порядку повернення до України закордонних українців, осіб, депортованих за національною ознакою;

2) укладення міжнародних договорів з державами, з яких на постійне проживання до України повертаються особи, депортовані за національною ознакою, забезпечення реалізації прав таких осіб та спрощення порядку набуття і припинення ними громадянства;

3) виконання державних програм сприяння поверненню до України та інтеграції в суспільство закордонних українців, осіб, депортованих за національною ознакою, використання їх інтелектуального та професійного потенціалу;

4) затвердження державних програм інтеграції громадян України, що повертаються до України.

Реалізація положень Концепції щодо в’їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства передбачає:

1) розроблення нової редакції Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" з урахуванням положень міжнародних актів, що регулюють питання боротьби з незаконною міграцією та забезпечення реалізації прав і свобод людини;

2) прийняття законів з питань надання притулку, допоміжного або тимчасового захисту в Україні іноземцям та особам без громадянства;

3) удосконалення законодавства про біженців;

4) розроблення і впровадження нормативно-правових актів з метою захисту національного ринку праці;

5) створення єдиної автоматизованої інформаційної системи обліку і ідентифікації біженців, осіб, що потребують захисту чи притулку в Україні, та автоматизованих систем реєстрації інформації про іноземців і осіб без громадянства, що в’їжджають в Україну, особливо тих, що в’їжджають з держав, на які не поширюється режим безвізового в’їзду;

6) сприяння інтеграції в суспільство осіб, яким надано статус біженця, захист чи притулок в Україні;

7) підвищення рівня обізнаності працівників правоохоронних органів з міжнародними зобов’язаннями України з прав людини;

8) сприяння особам, яким надано статус біженця, захист чи притулок в Україні, у добровільному поверненні до держав їх походження чи громадянської належності, якщо в таких державах обставини, що призвели до вимушеної міграції, вже не існують;

9) розроблення і впровадження ефективного механізму здійснення контролю за наявністю у іноземців та осіб без громадянства, що в’їжджають в Україну, коштів для перебування в Україні і виїзду з її території.

Реалізація положень Концепції у сфері боротьби з незаконною міграцією передбачає:

1) внесення до законодавчих актів, зокрема до Кримінального кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення, змін щодо посилення відповідальності за злочини, пов’язані з незаконною міграцією;

2) активізація переговорного процесу з питань укладення міжнародних договорів про реадмісію з державами міграційного ризику;

3) розроблення і виконання плану заходів з метою запобігання торгівлі людьми та надання допомоги особам, зокрема жінкам і дітям, що стали її жертвами;

4) продовження роботи із створення і забезпечення діяльності відповідно до міжнародних стандартів мережі пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, що незаконно перебувають в Україні;

5) підвищення ефективності прикордонного та внутрішнього міграційного контролю;

6) залучення коштів міжнародних організацій для вирішення питань, пов’язаних з незаконною міграцією.

Інформаційне забезпечення реалізації державної міграційної політики базується на принципах об’єктивності, реальності, доступності та відкритості і здійснюється на основі результатів постійного аналізу міграційних процесів у державі та за її межами.

6. Очікувані результати

Реалізація Концепції дасть змогу:

  • значно підвищити ефективність державного управління міграційними процесами;
  • створити умови для безперешкодної реалізації прав і свобод людини та громадянина;
  • підвищити рівень національної безпеки;
  • узгодити з міжнародними, зокрема європейськими стандартами, національне законодавство у сфері міграції;
  • запобігти виникненню нових і мінімізувати наявні негативні наслідки неконтрольованих міграційних потоків;
  • забезпечити інтеграцію мігрантів, що перебувають в Україні на законних підставах, у суспільство;
  • оптимізувати міграційні потоки з метою ефективного використання трудових ресурсів, повернення емігрантів в Україну.

7. Джерела фінансування

Фінансування діяльності з реалізації державної міграційної політики здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів міжнародної технічної допомоги, а також інших джерел — добровільних внесків підприємств, установ та організацій, громадян та їх об’єднань.


  Версія для друку

  Лінк на e-mail
Голосування
Чи вдавалось Вам подати документи на реєстрацію нової/змін про громадську/благодійну організацію з першого разу звернення до органу реєстрації?
так
ні
ще не звертався (лась)
 
Дайджест
№  

Всі дайджести >>>
 
Партнери та друзі


 
© Портал "Юрист НГО". Програма правової підтримки організацій громадського сектору Центру громадської адвокатури, 2008.
Всі права застережені. Передрук матеріалів сайту вітається за умови гіперпосилання на Портал "Юрист НГО" http://www.lawngo.net