Вступ Інформаційна відкритість органів державної влади є однією з обов’язкових умов існування демократичного суспільства, залучення громадян до процесу вироблення політики, здійснення ефективного державного управління та громадського контролю. Українська держава гарантує громадянам право на свободу інформації (ст.34 Конституції України), на індивідуальні та колективні звернення до органів влади та посадових осіб (ст. 40). Однак громадськість постійно визнає недостатній ступінь інформаційної прозорості роботи органів державної влади та складність в отриманні публічної інформації. Українське інформаційне законодавство потребує значного реформування та покращення правових гарантій та процедур доступу до інформації. На даний момент Міністерство юстиції України здійснює розробку законопроекту "Про доступ до публічної інформації". Експерти Українського незалежного центру політичних досліджень і Центру політико-правових реформ вирішили з'ясувати, які головні правові перешкоди існують в Україні для реалізації права на доступ до інформації шляхом проведення опитування представників громадських організацій і медіа. Результати опитування мають бути обов’язково враховані під час підготовки Закону України "Про доступ до публічної інформації".   Висновки за результатами опитування   1.        Представники громадських організацій і медіа активно використовують своє право на доступ до публічної інформації. Половина опитаних звертається до органів влади за інформацією 1-5 разів на рік, а третина опитаних взагалі більше - більше 10 разів на рік.   2.        Органи державної влади часто порушують інформаційне законодавство та досить часто не відповідають на інформаційні запити громадян. Закон "Про інформацію" зобов’язує органи державної влади відповідати на інформаційні запити громадян, а закон "Про боротьбу з корупцією" приховування відкритої інформації визнає як корупційне діяння. Незважаючи на це тільки 8,8% респондентів отримали відповіді від органів влади на всі свої інформаційні запити. Половина респондентів зазначила що отримала відповіді у 75% своїх запитів.   3.        Органи державної влади в переважній більшості випадків не надають весь обсяг запитуваної інформації. Так 40% респондентів зазначило що тільки на половину їх запитів орган влади надав запитувану інформацію. Жоден респондент не вказав, що органи влади у 100% випадків задовольняють їхні інформаційні запити в повному обсязі.   4.        Громадяни найчастіше зустрічаються з такими порушення інформаційного законодавства з боку державних органів як відповідь не містить запитуваної інформації, повне ігнорування інформаційного запиту та невчасне надання запитуваної інформації.   5.        Найчастіше органи влади відмовляються надавати інформацію про рішення щодо виділення земельних ділянок (45,6% випадків), про стан виконання бюджету та державних програм (35,1%) і інформацію про рішення щодо відчуження комунальної та державної власності (35,1%). Інформацію про акти з грифом "не для друку", "для службового користування", "опублікуванню не підлягає" відмовлялись надавати 24,6% респондентів.   6.        Найчастіше право на доступ до інформації порушують органи місцевого самоврядування (57,9% випадків респондентів) та обласні та районні державні адміністрації (54,4%). Найменше нарікань на органи центральної влади – Верховну Раду України (3,5%), Президента України (8,8%) та Кабінет міністрів (10,5%). Центральні органи виконавчої влади порушували право на доступ до інформації 21,1% респондентів.   7.        Громадські організації та медіа показали доволі високий ступінь активності в захисті свого права на доступ до інформації. Половина опитаних робили спроби захистити своє право на доступ до інформації в відповідних інстанціях. Найчастіше респонденти зверталися до вищестоящих органів для захисту своїх прав і в органи прокуратури.   8.        Найчастіше респондентам вдавалося відновити своє порушене право на доступ до інформації в вищестоящому органі (в 61% випадків звернень), в органах прокуратури, судах та СБУ тільки 40% звернень було вирішено на користь громадян.   9.        Абсолютна більшість опитаних(86,0%) вважає, що органи державної влади подають інформації про свою діяльність на офіційних веб-сайтах неналежним чином і недостатньо   10.     Представники медіа визнали що найбільшою проблемою доступу до інформації при здійсненні журналістської діяльності є відмова органів влади у наданні відкритої інформації.   І. Методика опитування   Опитування здійснювалося з метою визначення головних проблем, які виникають при реалізації права на доступ до публічної інформації.   Метод опитування – опитування електронною поштою. Респондентам було запропоновано відповісти на 10 питань анкети, що дають можливість оцінити індивідуальний досвід звернення до органів публічної влади за інформацією та оскарженням неправомірної відмови у наданні інформації.   Були опитані представники громадських організацій та медіа з 24 по 28 березня 2008 року.   Опитування здійснювалося Українським незалежним центром політичних досліджень і Центром політико-правових реформ в рамках Проекту "Сприяння створенню та лобіювання прийняття ефективних правових механізмів забезпечення доступу до публічної інформації" за підтримки ПРОЕКТУ MSI "Гідна Україна".   ІІ. Результати опитування   Загальна кількість опитаних: 57 осіб. Серед опитаних 49 осіб, або 86% опитаних, є представниками громадських організацій, 3 (5,2%) – представниками медіа, і ще 5 (8,8%) опитаних є одночасно представниками і громадських організацій, і медіа. (див. таблицю 1).   Таблиця 1. Респондент є представником   Кількість опитаних Відсоток Громадської організації 49 86,0 Медіа 3 5,2 Одночасно і громадської організації, і медіа 5 8,8   Респондентам ставилося питання про те, як часто вони використовують право на доступ до публічної інформації шляхом подання інформаційного запиту на інформації до органу публічної влади. Виявилося, респонденти доволі активно користуються своїм правом на доступ до публічної інформації. Половина опитаних – 50,9% – використовують це своє право 1-5 разів на рік. (див. Рис. 1). Від 6 до10 разів на рік цим правом користуються 15,8% респондентів, і ще майже третина – 31,6% – більше 10 разів на рік.   Рисунок 1. Як часто Ви використовуєте право на доступ до публічної інформації шляхом подання інформаційного запиту на інформацію до органу публічної влади?   Органи державної влади часто порушують інформаційне законодавство та досить часто не відповідають на інформаційні запити громадян. Закон "Про інформацію" зобов’язує органи державної влади відповідати на інформаційні запити громадян, а закон "Про боротьбу з корупцією" приховування відкритої інформації визнає як корупційне діяння. Незважаючи на це тільки 8,8% респондентів отримали відповіді від органів влади на всі свої інформаційні запити. Більше половини опитаних – 50,9% – вказали, що органи влади відповідають на їхні інформаційні запити у 75% випадків. На половину запитів органи влади відповідають 22,8% респондентів, а лише на чверть запитів – 14,0% респондентів(див. рис. 2).   Рисунок 2. Як часто органи влади відповідають на Ваші інформаційні запити? (%)   Очевидно, що крім самого факту відповіді на запит, важливим є зміст цієї відповіді. Отже, ставилося питання про те, як часто органи влади задовольняють інформаційні запити? Цікаво, що жоден респондент не вказав, що органи влади у 100% випадків задовольняють їхні інформаційні запити. 0% запитів задовольнили у 8,8% респондентів. І більшості випадків задовольняється від 25 до 75% інформаційних запитів до органів влади. Отже органи влади в переважній кількості випадків не надають запитувану інформацію в повному обсязі (див. рис. 3.)   Рисунок 3. Як часто органи влади задовольняють Ваші інформаційні запити і надають запитувану інформацію ? (%)   Якими є головні порушення органів влади при відповіді на інформаційний запит? Які порушення частіше фіксували респонденти? Найбільш частим порушенням є те, що фактична відповідь не містить запитуваної інформації – з цим стикалися 77,2% респондентів. На другому місці – повне ігнорування інформаційного запиту – 59,6%, на третьому за частотою згадувань – "орган влади надав інформацію не вчасно", тобто більше, ніж через місяць – з цим стикалися 50,9% респондентів. Незаконна або необгрунтована відмова у наданні інформації як порушення зустрічаються рідше – відповідно 21,1% та 36,8% респондентів, а вимоги занадто високої ціни за надану інформацію зустрічалися дуже рідко – лише 5,3% респондентів стикалися з цим. Серед "іншого", тобто інших порушень при відповіді на інформаційні запити зустрічалися скарги на недостовірність інформації. (див. табл. 2)   Таблиця 2. Які головні порушення органами влади при відповіді на інформаційний запит Ви зафіксували? (%)   Відсоток* Орган влади проігнорував інформаційний запит 59,6 Орган влади незаконно відмовив у наданні інформації 21,1 Орган влади необґрунтовано відмовив у наданні інформації 36,8 Орган влади надав інформацію не вчасно (більше ніж через місяць) 50,9 Відповідь не містить запитуваної інформації 77,2 Орган влади вимагав за отримання інформації заплатити необґрунтовано високу ціну 5,3 Інше 12,3 *сума відсотків більше 100%, оскільки респонденти могли вибирати декілька варіантів відповіді   Цікавим є питання, якого типу інформацію органи влади найбільш часто відмовляються надавати? Найчастіше відмовляються видавати інформацію про рішення щодо виділення земельних ділянок – 45,6% респондентів вказали на це. Однаково часто відмовляються видавати інформацію про стан виконання бюджету та державних програм і інформацію про рішення щодо відчуження комунальної та державної власності – по 35,1%. Інформацію про акти з грифом "не для друку", "для службового користування", "опублікуванню не підлягає" відмовлялись надавати 24,6% респондентів. На іншу інформацію вказали 35,1% опитаних. (див. табл. 3)   Таблиця 3. Яку інформацію органи влади найбільш часто відмовляються надавати?   Відсоток* Інформацію про стан виконання бюджету та державних програм 35,1   Інформацію про рішення щодо виділення земельних ділянок 45,6 Інформацію про рішення щодо відчуження державної і комунальної власності 35,1 Інформацію про акти з грифом "не для друку", "для службового користування", "опублікуванню не підлягає" 24,6 Інше 35,1 *сума відсотків більше 100%, оскільки респонденти могли вибирати декілька варіантів відповіді   Найчастіше право на доступ до інформації порушують органи місцевого самоврядування (57,9%) та обласні та районні державні адміністрації (54,4%), напевне тому, що до них найчастіше звертаються із запитами. Найменше нарікань на органи центральної влади – Верховну Раду України (3,5%), Президента України (8,8%) та Кабінет міністрів (10,5%). Центральні органи виконавчої влади порушували право на доступ до інформації 21,1% респондентів.   Таблиця 4. Які органи влади найбільш часто порушували Ваше право на доступ до інформації?   Відсоток* Президент України 8,8 Верховна Рада України 3,5 Кабінет Міністрів України 10,5 Центральні органи виконавчої влади 21,1 Обласні та районні державні адміністрації 54,4 Органи місцевого самоврядування 57,9 Не дали відповіді 7,0 *сума відсотків більше 100%, оскільки респонденти могли вибирати декілька варіантів відповіді   Чи намагалися респонденти захистити своє право на доступ до інформації: ·          у суді ·          в органах прокуратури ·          у Службі безпеки України ·          у вищестоящому органі влади?   Громадські організації та медіа показали доволі високий ступінь активності в захисті свого права на доступ до інформації. Трохи майже половина опитаних - 49,1% робила спроби захистити своє право на доступ до інформації в одній або декількох з названих інстанцій. Розподіл, до яких органів респонденти зверталися для захисту своїх прав, представлений у таблиці 5. Нажаль, малий обсяг групи (28 респондентів) не дає змоги дати розподіл у відсотках.   Таблиця 5. Де респонденти намагалися захистити своє право на доступ до інформації? Чи вдалося захистити свої права?   Намагалися захистити свої права в цьому органі (кількість респондентів) З них: успішність спроб Вдалося захистити свої права (кількість респондентів) Не вдалося захистити свої права (кількість респондентів) У суді 10 4 6 В органах прокуратури 17 7 10 У Службі безпеки України 5 2 3 У вищестоящому органі влади 18 11 7   Як видно із таблиці 5, найчастіше респонденти зверталися до вищестоящих органів для захисту своїх прав і в органи прокуратури. При цьому кількість справ, що вдалося виграти, у вищестоящих органів більше, ніж у прокуратурі. У прокуратури спостерігається негативний баланс – не вдалося захистити свої права частіше, ніж вдалося. До суду зверталися 10 респондентів, при цьому справи було виграно в 4 випадках з 10. До Служби Безпеки України зверталося 5 респондентів, і двічі їм вдалося захистити свої права на отримання інформації.   Крім звернень, існують публічні джерела інформації про діяльність органів влади, найбільш зручним з яких є інтернет. Під час опитування задавалося питання "Як Ви вважаєте, чи належним чином органи влади оприлюднюють інформацію про свою діяльність на офіційних веб-сайтах?". Абсолютна більшість опитаних вважає, що інформація подається неналежним чином, тобто не оприлюднюється – 86,0% респондентів вважають саме так. Позитивно відповіли на це питання 7,0% респондентів і ще 7,0% не змогли визначитися зі своєю думкою з цього приводу. (див. рис. 4.)   Рисунок 4. Чи належним чином органи влади оприлюднюють інформацію про свою діяльність на офіційних веб-сайтах?   І наприкінці опитування представників медіа просили відповісти на питання "З якими проблемами доступу до інформації найчастіше Ви зустрічаєтеся при здійсненні журналістської діяльності?". Оскільки в опитування брали участь тільки 8 представників медіа, розподіл їхніх відповідей представлений в таблиці 6 в абсолютних числах, а не відсотках.   Таблиця 6. З якими проблемами доступу до інформації найчастіше Ви зустрічаєтеся при здійсненні журналістської діяльності?   Кількість респондентів Незаконна та необґрунтована відмова в акредитації 3 Недопущення на офіційні заходи органів влади 2 Відмова у наданні відкритої інформації 7 Інше 2   Отже, найбільш частою проблемою є відмова у наданні відкритої інформації, всі решта проблем зустрічалися рідше.

Джерело: Лациба Максим УНЦПД, Демкова Мар'яна ЦППР

  Версія для друку

  Лінк на e-mail