В Україні на законодавчому рівні встановлено загальні державні гарантії одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплено право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначено статус учасників інформаційних відноси. З боку держави нам гарантуються право вільно отримувати інформацію, необхідну для реалізації своїх прав, свобод, законних інтересів, не порушуючи при цьому права, свободи і законні інтереси фізичних та юридичних осіб.

Право на інформацію забезпечується обов’язком органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення, створенням у державних органах спеціальних інформаційних служб або систем, що забезпечували б у встановленому порядку доступ до інформації, вільним доступом суб’єктів інформаційних відносин до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, створенням механізму здійснення права на інформацію, встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.

Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах … гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами, рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію».

Спираючись на все вище сказане, ми провели вивчення :
• своєчасності, повноти подання в засобах масової інформації постанов, рішень, розпоряджень органів влади;
• якості та кількості інформації, розміщеної на стендах в органах влади та місцевого самоуправління;
• розміщення інформації в Інтернеті.

Для цього протягом ІІ півріччя 2007 – І півріччя 2008 років проводилось:
• вивчення матеріалів в засобах масової інформації, які фінансуються з бюджетів відповідних рівнів задля висвітлення їх роботи (21 районна газета, міська газета та обласна)
• Вивчення матеріалів на стендах з офіційною інформацією в обласній державній адміністрації, Головному управлінні юстиції, міській раді, міськвиконкомі, Ленінському та Кіровському районних судах, обласному управлінні науки та освіти, обласному управлінні охорони здоров’я.
• Розміщення інформації на офіційних сайтах Кіровоградської обласної державної адміністрації, районних державних адміністрації, органів місцевого самоуправління міст обласного підпорядкування.

За ІІ півріччя 2007 та І півріччя 2008 року в регіональних засобах інформації (друковані ЗМІ) вийшло більш ніж 3500 публікації безпосередньо присвячених діяльності органів влади (21 районі, 4 міських, 1 обласна газети). В цих виданнях висвітлювалась офіційна позиція регіональних органів влади. В більшості випадків регіональні засоби масової інформації, що отримують дотацію з бюджетів відповідного рівня, своєчасно публікують інформацію, що подається державними органами влади та органами місцевого самоуправління. Але, на жаль, органи влади не завжди подають правдиву інформацію.

Так в «Вечірній газеті» (орган Кіровоградської міської ради) було опубліковано дані, щодо економічного обґрунтування тарифів на водопостачання та водовідведення в розмірі 2,62 грн. (водопостачання), а на громадські слухання були винесені економічно обґрунтовані тарифи 2,87 грн. На вимогу громади було повторно опубліковано економічне обґрунтування і … знову дані по тарифу 2,62 грн. за 1 м3.

В 9 незалежних регіональних виданнях публікації мають оціночний характер і, як правило, не залишають можливості читачам зробити самостійні висновки, щодо отриманої інформації. В обласних незалежних виданнях тільки 3,5% поданих матеріалів – це новини з районів області, решта – новини про життя обласного центру та новини загальноукраїнського масштабу.

Збільшення кількості публікації про діяльність органів влади припадає на період виборів (серпень – жовтень 2007) та на січень 2008 року, коли в ЗМІ обговорювалось рішення сесії міської ради №405 від 29 грудня 2007. Цим рішенням депутати міської ради роздали під забудову приватними котеджами всі парки та зелені зони міста.

Дуже цікава картина вимальовується при проведені аналізу якості розробки та формі подання матеріалів на офіційних сайтів районних адміністрації, 4 сайти міських рад та сайт Кіровоградської ОДА.

Чому таку уваги в своєму досліджені ми приділяємо саме офіційним сайтам? Для цього є декілька причин. По-перше, щодня збільшується кількість користувачів Інтернетом. По – друге, це можливість отримати інформацію не тільки з свого регіону. По – третє, є можливість переглянути інформацію за необхідний проміжок часу та в швидко розшукати необхідні матеріали.

Для оцінки сайтів була розроблена 25 бальна шкала і оцінювались наступні параметри:
дизайн сайту,
зручність для користувачів,
формат подачі матеріалів,
наявність «свіжих» новин
наявність «свіжих» розпоряджень голови РДА, міського голови,
наявність «свіжих» рішень сесій
наявність інформації про керівництво
наявність графіку та адрес прийому громадян
наявність координат органу влади
наявність інформації про регіон
наявність текстів регіональних програм
наявність звітів про діяльність за цими програмами.
Два сайти: Знам’янської та Світловодської РДА станом на 05 - 12 травня 2008 розшукати не вдалось, а ні з через сайт обласної державної адміністрації, а ні через пошукові сайту Інтернет.
Показники «зовнішнього вигляду»: «дизайн сайту», «зручність в користуванні», «формат поданих даних» більш менш рівні.
Більш ніж 85% сайтів мають доволі високі бали за «зовнішній вигляд».
Максимум балів набрали сайти Олександрійської РДА та Знам’янської міської ради. Найнижчі бали – у сайтів Гайворонськой РДА та Кіровоградської міської ради.
Оцінюючи формат в якому виставлено матеріал, та зручність каталогів пошуку матеріалу, ми підходили до проблеми з точки зору користувача – початківця, який має не найсучаснішу комп’ютерну техніку
Найзручнішими для користувачів, на наш погляд, є сайти Олександрійської, Новоукраїнської, Новомиргородської РДА, Світловодської Знам’янської міських ради. Найменше «піклуються» про користувачів адміністратори сайтів Гайворонської, Олексанрівської РДА та Кіровоградської міських рад. На цих сайтах чи не зручні системи пошуку матеріалів, чи документи подаються в програмі Photoshop, Adobe Reader. Використання таких форматів значно ускладнює доступ до розміщених матеріалів.

В вивчені можливості пасивного доступу до інформації про діяльність органів влади чи не найважливішим аспектом є інформативність сайтів.

Що ми шукаємо перш за все на сайтах? Новини про діяльність органів влади, вивчаємо як потрапити на прийом до того чи іншого чиновника. можливість знайти ті чи інші програми, звіти про їх виконання, рішення та проекти рішень рад, регуляторні акти, проекти рішень. Саме ці аспекти: їх наявність, своєчасність подання, ми й піддавали оцінці.

Не дивлячись на те, що органи самоврядування повинні бути підзвітні громаді, діяти на основі гласності, навіть й не намагайтеся розшукати на офіційний сайтах органів місцевого самоврядування проекти рішень, що планується винести на засідання виконкомом чи сесію, постанов та розпоряджень, що планується прийняти райдержадміністрацією – не знайдете. Порядок денний сесій, регламент роботи ради – тайна за «сім’ю печатками».

Не кращий стан речей з висвітленням інформації про діяльність районних державних адміністрації, органів місцевого самоврядування. Хіба можна назвати «новиною» в травні 2008 року, інформацію розташовану в цьому розділі та датовану 2005 – І кварталом 2008. Це є скоріше правилом ніж виключенням з нього. Завжди дійсно свіжі новини можна прочитати на сайтах Кіровоградської ОДА, Вільшанської, Голованівської, Новоукраїнської РДА, Кіровоградської та Світловодських міськрад.

Ще гірша картина з висвітленням розпоряджень голів райдержадміністрації. Тільки голова Кіровоградської ОДА, та 6 голів райдержадміністрації з 21 готові ознайомити громадськість зі своїми розпорядженнями. На жаль в більшості випадків на сайтах навіть цих органів влади останні розпорядження датуються минулим та позаминулим роками.

Інформацію про існування регіональних програм, можна відшукати тільки на 4 сайтах: Кіровоградської ОДА, Бобринецької, Новоукраїнської, та Петрівської РДА. В деяких випадках програми тільки перелічені, а самого змісту їх не має. Решта органів влади – чи програм не має , чи не вважає за потрібне ознайомлювати громадськість з ними. А при тому, що розподіл бюджетних коштів відбувається саме тільки під певні програми, то виникає питання як органи влади витрачають кошти платників податків. Окреме питання - звітувати перед громадськістю за виконання програм. Жоден орган влади не спромігся відзвітувати за власну діяльність. На 2 сайтах ми знайшли інформацію про виконання програми соціально - економічного розвитку. На сайті Онуфрієвської РДА є невеличкий звіт про виконання програм.

Вичерпну інформацію про керівництво регіону, графік та місце прийому громадян державними службовцями є тільки на сайті Кіровоградської обласної державної адміністрації.

В ході дослідження нам далось встановити декілька цікавих фактів обмеження пасивного доступу до інформації. Прямим порушенням вимог ст.10 ЗУ «Про інформацію» є не оприлюднення рішень сесій міських рад, регуляторних актів та розпоряджень. Це стосується як Інтернет – ресурсів та і друкованих ЗМІ. Наприклад, рішення сесії Кіровоградської міської ради від 20 травня 2008 року, яке стосується підвищення ставок єдиного податку для приватних підприємців станом на 08 червня 2008 року не оприлюдненні в друкованих засобах, що є суттєвим порушенням вимог цілої низки законів України та є обмеженням прав суб’єктів підприємницької діяльності.

Можливість отримати інформацію, не заходячи в кабінет до посадової особи, ми вивчали тільки в місті Кіровограді.
Стенди з інформацією нам не вдалось розшукати в управліннях науки та освіти, охорони здоров’я. Інформації на стендах в Кіровоградській міській раді обмаль. Є інформація про графік прийому громадян, координати громадських приймалень депутатських фракцій міської ради. Жодного стенду чи інформації, яка б висвітлювала діяльність міської ради, відділів міськвиконкому виявлено не було.

На стендах Головного управління юстиції, Ленінського та Кіровського районних судів є вся необхідна для відвідувача інформація.
Узагальнюючи дані моніторингу можливості пасивного доступу до інформації, можна зробити невтішний висновок, що регіональні органи влади, монополізуючи право на інформацію, в більшості випадків нехтують обов’язком оприлюднювати інформацію про власну діяльність та звітувати перед громадськістю.

Якщо органи влади не бажають чи вважають за потрібне за власною ініціативою оприлюднювати інформацію, то як вони відреагують на намагання громади отримати інформацію про їх діяльність?

Для того, що б дослідити в Кіровоградській області можливість активного права на доступ до інформації про діяльність органів влади було надіслано до районних державних адміністрації, їх структурних підрозділів, районних відділів внутрішніх справ, міських рад, обласної державної адміністрації інформаційні запити. Мета проведеного дослідження вивчити як органи влади будуть відповідати на інформаційні запити і чи будуть відрізнятися відповіді на запити журналістів, неповнолітніх, пересічних громадян та представників громадських організації. В кожен з 21 району області було надіслано по 24 запита (по 6 від журналіста, неповнолітнього, члена територіальної громади та представника громадської організації). В структури обласної державної адміністрації було надіслано 48 запитів. В кожну з 4 міських рад міст обласного підпорядкування було надіслано по 12 інформаційних запита. Всього було надіслано 600 запитів. Для того, щоб можна було зробити порівняльний аналіз відповідей на запити, вони були уніфіковані та відіслані приблизно в один час. В запитах просили надати інформацію про діяльність міських та районних рад, по питаннях охорони здоров’я, соціального та матеріального становища дітей, можливості рівного доступу до якісного медичного обслуговування та якісної освіти, про дотримання прав людини в сфері діяльності правоохоронних органів, статистичну інформацію.

Посилаючи інформаційні запити від 4 різних осіб, ми сподівались від слідкувати чи відрізняється рівень доступу до інформації повнолітньої особи та неповнолітньої, пересічного громадянина та відомої особи, але ми не відчули різниці в надані інформації різним категоріям запитувачів – органи влади чи відповідали всім чи не відповідали нікому.

Запити були надіслані до райдержадміністрації, районних відділів юстиції, районних управлінь освіти, районних відділів охорони здоров’я, районних відділів міліції, районних прокуратур.

З 21 районних державних адміністрації Кіровоградської області відповіли тільки 8, з них 2 відповіді отримано після повторних запитів.
З 21 районних прокуратур ми отримали відповідь тільки від 3, ґрунтовною та достатньою ці відповіді назвати не можна так, як вони відсилали запитувача до інших структур.
З 21 районних відділів юстиції було отримано відповіді від 18. Потрібно відмітити відповіді Знам’янського та Олександрійського відділів юстиції. Вони не просто надали відповідь, що запитуваною інформацією вони не володіють, але й перенаправили запит до Головного управління юстиції Кіровоградської області, щоб вони надали запитувачу ґрунтовну відповідь.
З 21 районних відділів міліції відповідь надали тільки 6, з них - 2 після надсилання повторних інформаційних запитів.
З 21 районних відділів охорони здоров’я ґрунтовну відповідь надав тільки один – Олександрійський, ще 1 відповідь отримана з Новоукраїнського відділу охорони здоров’я, але вона доволі формальна.
Майже така ж картина з районними відділами освіти. З 21 відділів відповіді були отримані з 5. Дуже ґрунтовна відповідь від Новоукраїнського районного відділ освіти.

Крім районних органів влади інформаційні запити надсилалися до обласних органів влади. Зокрема до Кіровоградської обласної державної адміністрації; обласного управління освіти; обласного управління охорони здоров’я; обласної прокуратури; служби в справах неповнолітніх; обласного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді; Ленінського та Кіровського судів; Апеляційного суду; Кіровоградської міської ради та Кіровоградського міського голови, Кіровоградської обласної судової адміністрації.

Служба в справах неповнолітніх Кіровоградської державної адміністрації не порушуючи багаторічної традиції, відповіді на інформаційний запит не надала.
Обласне управління освіти надав дуже розмиту відповідь.
Обласне управління охорони здоров’я відповідь на запит надав, але в ній нам порадили звернутися за статистикою до Головного управління, мотивуючи тим, що статистики щодо дитячої смертності управління не має.
Обласна прокуратура вже не вперше відмовляється надавати статистичну інформацію, мотивуючи це тим, що дана інформація є конфіденційною.

Серед мотивації відмови в надані інформації є те, що «прокуратура Кіровоградської області входить в централізовану систему органів прокуратури, які підпорядковані Генеральній прокуратурі України. Надання зазначеної Вами інформації можливе через прокуратуру вищого рівня чи за її дорученням». Після звернення до Генеральної прокуратури, щодо отримання статистичної інформації, яка б була використана при проведені обласної конференції «Проблеми впровадження засад ювенальної юстиції», Генеральна прокуратура в особі начальнику відділу захисту прав і свобод неповнолітніх надала відповідь:
«Впровадження в Україні засад ювенальної юстиції усіляко підтримується органами прокуратури України. У разі необхідності представник обласної прокуратури може взяти участь в обговорені цього питання під час проведення обласної конференції».

Ленінський, Апеляційний суди проігнорували інформаційні запити. Від Кіровського суду та Кіровоградської обласної судової адміністрації ґрунтовні своєчасні ґрунтовні відповіді.

Кіровоградська міська рада та Кіровоградський міський голова закривають будь-яку інформацію, посилаючись на те, що інформація стосується діяльності установи і становить внутрівідомчу службову кореспонденцію.

Таким чином було надано відповідей тільки на 204 інформаційних запити, складає 36,17% від загальної кількості надісланих інформаційних запитів. 16 відповідей ми отримали після надсилання повторних запитів. З отриманих відповідей 78,4% - змістовні та по суті, решта - формальна відписка. Таким чином було отримано тільки 26,67% змістовних відповідей від загальної кількості надісланих запитів.

Відсоток наданих відповідей від структур ОДА набагато вищій ніж від районних структур. Для порівняння 66,78% проти 48,89%. Але відсоток змістовних відповідей в районах більш ніж в 2 рази вищий ніж від обласних та міських органів влади: 85,9% та 37,5 % відповідно. Районі органи влади чи не відповідають в загалі, чи відповідають по суті. Обласні структури ж віддають перевагу відпискам.

Окремо від районів розглядалась можливість отримання інформації від органів місцевого самоврядування. Це міські ради 4 міст обласного підпорядкування: Кіровоград, Олександрія, Знам’янка, Світловодськ.
Серед досліджених органів місцевого самоврядування самим відкритим можна вважати Знам’янську міську раду. Вона надала ґрунтовні відповіді на всі питання, поставлені в запитах.

Кіровоградська міська рада – утаємничений орган місцевого самоврядування. На жоден запит вона не надала відповіді по суті питання. Вся запитувана інформація, наприклад про розташування опорних пунктів охорони громадського порядку, на утримання яких з міського бюджету виділяється більш ніж 312 тис. грн., «є внутрівідомчою і розповсюдженню не підлягає».

Висновки, зроблені на основі проведеного дослідження:

На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:
1. Право на доступ до інформації про діяльність органів влади є декларативним.
2. На території Кіровоградської області зберігається загальноукраїнська тенденція до ігнорування законодавчих норм, щодо забезпечення «прозорості» та «гласності» діяльності органів.
3. Посадові та службові особи відносяться до інформації, як до своєї власності.
4. Постійно порушуються терміні розгляду інформаційного запиту. Зокрема ст. 33, яка зобов’язує орган, до якого надіслано інформаційний запит, в 10-денний термін повідомити запитувача про наслідки розгляду запиту.
5. Посадові та службові особи не знають різниці між «інформаційним запитом» та «зверненням громадян», не знають законів регламентують порядок надання інформації за інформаційними запитами.
6. Звітування органів влади перед громадськістю за свою діяльність не проводиться.


Використана література:
1. Конституція України.
2. Закон України "Про інформацію" від 2.10.1992р.
3. Закон України «Про звернення громадян»
4. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»
5. Захаров Є., Рапп І. “ Свобода доступу до урядової інформації ” // http://www.khpg.org
6. «Права людини в Україні – 2004. Доповідь правозахисних організації». УГСПЛ.
7. «Права людини в Україні – 2006. Доповідь правозахисних організації». УГСПЛ. Харківська правозахисна організація.
8. Марущак Анатолій «Платня за доступ до інформації: закономірність чи винятковість?»

Джерело: Майдан

  Версія для друку

  Лінк на e-mail