Не є секретом той факт, що на інформаційні запити журналістів в більшості випадків відповіді або не приходять, або приходять такі собі відписки не по суті. До того ж, дуже часто медійникам потрібна інформація «тут і зараз», чого посадовці зовсім не хочуть зрозуміти. І що робити в таких випадках? Про це йшлося під час обговорення на круглому столі «Чи дотримується в Україні право на доступ до інформації», організованого ІМІ.

Директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар привела декілька прикладів, коли державні органи не надають відповідь на резонансні запити преси. Зокрема, коли Віктор Ющенко нагородив колишнього прокурора Потебенька орденом, журналісти написали запит до секретаріату Президента. Вони вимагали пояснити чим людина, яка гальмувала розслідування справи Гонгадзе, заслужила високу державну нагороду. Відповідь надійшла аж через 7 місяців. Проте була досить конкретною: «нагородили, тому що Генпрокуратура подала».

Державне казначейство на запит куди були перераховані гроші від продажу «Криворіжсталі» вирішило не відповідати взагалі.
Запит до МЗС стосовно відсутності реакції на сумнозвісну подію з лялькою Гітлера також залишився без відповіді.
В таких випадках пані Сюмар радить звертатися до суду та створювати прецеденти. Адже чим більше журналістів отримають судове рішення, яким дії чиновників будуть визнані неправомірними, тим легше буде працювати далі.

Проте є і інший спосіб змінити ситуацію в сфері доступу до інформації. Мар’яна Демкова, представник Центру політико-правових реформ вважає, що таким способом є прийняття законопроекту «Про доступ до публічної інформації».

Інноваціями цього законопроекту є, зокрема, встановлення максимально короткого строку для відповіді на інформаційний запит. Посадовцям на це дається 5 днів. Також законопроект передбачає вжиття заходів для захисту інформаторів, та відсутність плати за надання інформації.

Проте Володимир Яворський, виконавчий директор Української гельсінської спілки з прав людини вважає, що вказаний вище проект закону може навпаки погіршити ситуацію з доступом до інформації. Адже назва законопроекту звучить як: «Про доступ до публічної інформації». А це, за словами Яворського, створює у журналістів та інших зацікавлених у отриманні інформації осіб, зайвий обов’язок – довести що інформація, яку вони хочуть отримати – публічна.
Також пан Яворський запропонував скористатися досвідом словаків у встановленні відповідальності за ненадання інформації чи невчасне її надання. Там посадових осіб за такі дії штрафують.

А поки змін до законодавства не внесено, учасники заходу радять журналістам ознайомитись з посібником «Доступ до інформації», де можна знайти зразки написання інформаційних запитів, висвітлено порядок оскарження порядку відповіді на інформаційний запит а також є багато іншої цікавої і корисної інформації.

Джерело: www.helsinki.org.ua

  Версія для друку

  Лінк на e-mail