| Громадські організації | |
Благодійні організації | |
Профспілки | |
Релігійні організації | |
Господарські асоціації | |
Органи студентського самоврядування |
.jpg)
14 жовтня 2008 року у місті Львові відбувся семінар «Україна на шляху до Європейського Союзу».
Цей захід проводився у рамках Програми зустрічей українських та польських експертів з питань вивчення досвіду. Семінар організований Центром інформаційних досліджень та ресурсних послуг «Меридіан». В ньому взяли участь експерт фундації ім. Стефана Баторія Міхал Пахоцький та експерт Асоціації Правової Інтервенції Александра Хжановська, українські експерти та представники громадських організацій.
Основна тема обговорення стосувалася питання облаштування умов перебування мігрантів та біженців на території Польщі.
Як зазначила Александра Хжановська, в Польщі існують п’ять видів охорони біженців: політичний притулок, надання статусу біженця, додаткова охорона, умовне перебування та тимчасова охорона. Додаткова охорона та умовне перебування є дуже подібними між собою і надаються особам, яким було відмовлено в наданні статусу біженця. Різниця між цими видами полягає лише в правових наслідках їх встановлення.
Для того щоб отримати статус біженця в Польщі, іноземець подає заяву до прикордонної охорони при в’їзді на територію Польщі, або ж, якщо він вже знаходиться на території Польщі, то в спеціально призначену для цього установу. Прикордонна охорона сама направляє заяву потенційного біженця до Управління у справах іноземців. Протягом шести місяців Управління перевіряє всі дані особи, а також запрошує її на інтерв’ю. Після інтерв’ю Управління повинно винести рішення про надання статусу біженця особі, або про відмову у наданні такого статусу. Негативне рішення особа має право оскаржити до Ради по справа біженців.
Також вона може оскаржити негативне рішення до суду, але суд має повноваження лише направити заяву особи для нового розгляду до Ради чи Управління, якщо під час першого розгляду порушено процесуальні моменти.
Під час розгляду заяви про надання статусу біженця особі забезпечується проживання в таборі для біженців (таких таборів на території Польщі є близько 20), в окремих випадках людині виділяються кошти, за які вона повинна зняти квартиру та харчуватися (якщо особа одна - на неї виділяється не більше як 1170 злотих, якщо сім’я складається з двох осіб - не більше як по 600 злотих на кожну особу). Також їй забезпечується медична допомога в межах табору, навчання, вивчення польської мови. Однак протягом цих 6 місяців така особа не має дозволу на працевлаштування.
Участь польських громадських організацій в наданні допомоги біженцям передбачає здійснення юридичної, психологічної, соціальної допомоги, навчальної та інформаційної діяльності, а також виконання ролі захисника, який забезпечує дотримання прав людини Для реалізації своєї останньої функції громадські організації здійснюють моніторинг дотримання прав біженців, можуть звертатися із відкритими листами до уряду чи органів влади.
Оксана Коваль,
редактор Юридичного радника із соціальних питань для порталу «Юрист НГО»
Версія для друку
Лінк на e-mail
Голосування
Чи вдавалось Вам подати документи на реєстрацію нової/змін про громадську/благодійну організацію з першого разу звернення до органу реєстрації?
Дайджест
 | № |
Всі дайджести >>> |
Партнери та друзі
Всі права застережені. Передрук матеріалів сайту вітається за умови гіперпосилання на Портал "Юрист НГО" http://www.lawngo.net