Громадські організації Благодійні організації Профспілки Релігійні організації Господарські асоціації Органи студентського самоврядування
На контролі

1. Проблеми застосування законодавства про громадські, благодійні, інші організації громадського сектору
Реформування митних процедур на місцевому рівні об... Громадські активісти навчались інструментам впливу... Молодіжні активісти взяли участь в семінарі щодо п... усе про легалізацію, державну реєстрацію громадських організацій, релігійних організацій, професійних спілок, благодійних організацій
Пошук:  
НеприбутковістьЩо має бути у статуті для неприбутковості?Неприбутковість та її реєстраціяОзнаки неприбутковостіРеєстрація змінГромадські об'єднання (зміни)Благодійні організації (зміни)Приклади статутів громадських об'єднаньРеєстрація нових НУОГромадські об'єднання Благодійні організаціїАктуальноНОВИНИ СТАТТІНОВИНИ ПРОГРАМИПравова допомога НУОКонтакти програмиFacebook консультаційний центрКонсультаціїГРОМАДСЬКІ ОБ'ЄДНАННЯБЛАГОДІЙНИЦТВОГРОМАДСЬКА УЧАСТЬІНШІ ПИТАННЯЕлектронна бібліотекаПЕРЕКЛАДИ РІШЕНЬ ЄСПЛ ПРО СВОБОДУ АСОЦІАЦІЇКОРИСНІ ВИДАННЯ АРХІВВідео-блоги архівАрхів публікаційАрхів новин АРХІВ -> Архів публікацій

Етап І. Особливості реєстрації статутів релігійних організацій

Витяги із видання:

Посібник «Державна реєстрація громадських  організацій, релігійних організацій, професійних спілок,  благодійних організацій в Україні: від А до Я»./Тетяна Яцків, Леонід Тарасенко. – Л: Юриспруденція, 2008.
Посібник видано за підтримки програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження».
Електронна версія посібника є доступною для користування для будь-кого.
Для отримання електронної версії посібника слід надіслати запит на скриньку  програми info@lawngo.net.
 
Питання реєстрації та діяльності релігійних органі­зацій регулюється Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року, а також Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15 травня 2003 року.
Стаття 13 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” передбачає, що релігійна організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення). Проте знову ж таки стаття 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” передбачає, що релігійні ор­ганізації набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановле­ному цим Законом.
Так само як і громадські організації, благодійні організації та професійні спілки, релігійні організації про­ходять подвійну процедуру реєстрації. Спочатку здійс­нюється “реєстрація статуту” релігійної організації як релігійної організації, а потім як юридичної особи.
На відміну від благодійних організацій, професійних спілок, громадських організацій, які легалізуються ор­ганами юстиції та щодо яких діє порядок передачі даних про реєстрацію від органів юстиції до державного ре­єстратора, релігійні організації повинні самостійно реєструвати статус юридичної особи у державного реєстра­тора за місцем знаходження.
 
Види релігійних організацій
 
Релігійні організації в Україні утворюються з ме­тою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (поло­женнями).
Є такі види релігійних організацій: релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, також об'єднання, що складаються з вище­зазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми цент­рами (управліннями).
Релігійна громада є місцевою релігійною організа­цією віруючих громадян одного й того ж культу, віроспо­відання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Релігійні управління і центри діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 Закону. По суті релігійні управління та центри є об’єднанням релігійних громад, отож, їхніми засновниками не можуть бути громадяни.
Релігійні організації, керівні центри яких знахо­дяться за межами України, можуть керуватись у своїй діяльності настановами цих центрів, якщо при цьому не порушується законодавство України.
Релігійні управління і центри мають право відпо­відно до своїх зареєстрованих статутів (положень) за­сновувати монастирі,    релігійні братства, місіонерські товариства (місії), які діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 Закону.
Монастирі та релігійні братства можуть бути утво­рені також у порядку, передбаченому цим Законом для утворення релігійних громад, з реєстрацією їх статутів (положень).
Релігійні управління і центри відповідно до своїх зареєстрованих статутів (положень) мають право ство­рювати духовні навчальні заклади для підготовки священнослужителів і служителів інших необхідних їм релі­гійних спеціальностей. Духовні навчальні заклади діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 Закону.
Створення релігійної громади не потребує пові­домлення органів державної влади, і в цьому випадку релігійна організація діє без створення юридичної особи. Але тут виникає ряд проблем: яким чином розпоряджа­тися майном та здійснювати право власності майном ре­лігійної громади (ст.18 Закону “Про свободу совісті та релігійні організації”), як вести добродійну, культурно-просвітну діяльність (ст. 23 Закону “Про свободу совісті та релігійні організації”), як здійснювати видавництво та розповсюдження релігійної літератури (ст.22 Закону “Про свободу совісті та релігійні організації”), і як отри­мувати добровільні пожертви від парафіян.
Тому радимо також надати релігійній громаді ста­тус юридичної особи, разом із наступними наслідками державною реєстрацією, отримання статусу неприбуткової організації, відкриттям банківського рахунку.
 
Орган реєстрації статутів релігійної організації
 
Для одержання релігійною громадою прав юридичної особи громадяни - учасники подають документи на реєстрацію до обласної, у місті Києві та Севастополі — до Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а у Республіці Крим — до Уряду Республіки Крим.
Релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади подають на реєстрацію статут (положення) до державного органу України у справах релігій. Відповідно до Положення про Державний комітет України у справах національ­ностей та релігій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 201, Державний комітет у справах національностей та релігій є централь­ним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямо­вується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України.
 
Документи, які необхідні для реєстрації статуту релігійної організації
 
Як зазначається у статті 14 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”, для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної,у місті Києві та Севастополі - до Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а у Республіці Крим - до Уряду Республіки Крим.
Релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади подають на реєстрацію статут (поло­ження) до державного органу України у справах релігій.
Проте цим перелік документів, які необхідні для реєстрації релігійної організації, на жаль, на практиці не обмежується.
Деякі адміністрації вимагають подання двох заяв про реєстрацію статуту релігійної організації, встанов­люють свої форми заяви про реєстрацію, вимоги до до­кументів.
На сайті Державного комітету України у справах національностей та релігій визначається, що релігійні організації подають:
-    заяву про реєстрацію статуту релі­гійної організації,
-    статут у трьох примірниках,
-    протокол зборів, на яких прийнято статут,
-    заяву щодо юридичної адреси релігійної громади.
 
Заява про реєстрацію статуту релігійної організації
 
Зразок заяви про реєстрацію статуту релігійної організації у чинному законодавстві не подається. Проте на сайті Державного комітету України у справах націо­нальностей та релігій подається зразок, який можна ви­користати. Його можна знайти у додатках посібника.
Для реєстрації статуту релігійної громади заява повинна бути підписана не менше як десятьма особами, які утворили її, і досягли 18-річного віку.
Проте деякі міські державні адміністрації вста­новлюють “свої” форми і зразки документів. Так, на­приклад, Київська міська державна адміністрація має свої “вимоги” до форми та змісту заяви. Вона передбачає текст такого змісту: “Ми, громадяни у кількості........................... осіб, які утворили релігійну громаду        (повна назва де обов'яз­ково вказується район м.Києва у якому знаходитиметься керівний орган громади)... для одержання права юридичної особи подаємо на реєстрацію статут релігійної громади (повна назва громади), який прийнято на загальних зборах віруючих громадян від: ... Протокол №....” Також у заяві, на думку адміністрації, мають вказуватися такі відомості про засновників: прізвище, ім'я, по батькові, рік народ­ження, домашня адреса, телефон. Також вказуються контактні телефони особи, яка уповно­важена загальними зборами релігійної громади представ­ляти її в державних установах. Зазначається, які додатки додаються до заяви: протокол загальних зборів — два при­мірники; статут у 4-х примірниках, заява власника приміщення на розміщення керівного органу релігійної громади (нотаріально завірена), копія документа на право власності приміщення, за яким закріплюється юридична адреса громади.
Залишається незрозумілим, якими нормами керуються органи влади для за­провадження такої форми та документів, які необхідні для реєстрації статуту релігійної організації, адже норми Закону “Про свободу совісті та релігійні організації” не передбачають такого переліку документів.
 
Статути (положення) релігійних організацій
 
Статут (положення) релігійної організації прийма­ється на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях.
Стаття 12 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” визначає, що статут (положення) релігійної організації повинен містити відомості про:
1)вид релігійної організації, її віросповідну при­ належність і місцезнаходження;
2)       місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об'єднання;
3)       майновий стан релігійної організації;
4)       права релігійної організації на заснування під­приємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів;
5)       порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації;
6)       порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації.
Статут (положення) може містити й інші відомості, пов'язані з особливостями діяльності даної релігійної організації.
Статут (положення) релігійної організації не по­винен суперечити чинному законодавству.
На сайті Державного комітету України у справах національностей та релігій вказується, що подаються три примірники статуту для реєстрації.
 
Терміни реєстрації статуту релігійної організації
 
Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний тер­мін розглядає заяву, статут (положення) релігійної орга­нізації, приймає відповідне рішення.
Також відповідно до статті 14 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” орган, що здійснює реєстрацію, повинен не пізніш як у десяти­денний термін письмово повідомити про нього заявникам.
У необхідних випадках орган, який здійснює ре­єстрацію статутів (положень) релігійних організацій, мо­же вимагати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, а також спеціалістів. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у тримісячний термін.
Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій може бути оскаржено до суду.
У разі необхідності в розгляді питання про реєстрацію статуту (положення) можуть брати участь з дорадчим голосом представники релігійної організації.
Відповідно до статті 15 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.
Рішення про відмову в реєстрації статуту (поло­ження) релігійної організації із зазначенням підстав від­мови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це рішення може бути оскаржено в суд.
 
 
Нормативно-правові акти:
§                    Закон   України “Про свободу совісті та релігійні організації” від 23 квітня 1991 року.
§                    Закон України “Про державну реєстрацію юр­идичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15 травня 2003 р.
§                    Положення про Державний комітет України у сп­равах національностей та релігій, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лю­того 2007 р. N 201.



  Версія для друку

  Лінк на e-mail
Голосування
Чи вдавалось Вам подати документи на реєстрацію нової/змін про громадську/благодійну організацію з першого разу звернення до органу реєстрації?
так
ні
ще не звертався (лась)
 
Дайджест
№  

Всі дайджести >>>
 
Партнери та друзі


 
© Портал "Юрист НГО". Програма правової підтримки організацій громадського сектору Центру громадської адвокатури, 2008.
Всі права застережені. Передрук матеріалів сайту вітається за умови гіперпосилання на Портал "Юрист НГО" http://www.lawngo.net