Чималу частку із бюджетів становитимуть закупівлі, які пов’язані із медичними потребами. До прикладу, у Луцьку збираються переглянути бюджет для того, щоб забезпечити клінічній лікарні на лікування учасників АТО та членів їхніх сімей. Аналогічні ініціативи є в інших областях, до прикладу, на Тернопільщині переобладнання університетських лікарень тощо. Водночас такі ініціативи попри виділення коштів із бюджетів можуть завершитись нічим і до потреб цільової групи не дійти. І причиною цього може стати фінальна стадія впровадження ініціативи – це державна закупівля.

Центр громадської адвокатури звернувся до Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації за отриманням інформації стосовно внесення змін до платну державних закупівель у медичній сфері.

Департамент охорони здоров’я ЛОДА надав наступну відповідь: “Рішення щодо внесення змін до плану держаних закупівель зумовлено тим, що комітет конкурсних торгів у своїй діяльності щодо проведення процедур державних закупівель керується чинним законодавством, в тому числі Законом України “Про здійснення державних закупівель”, а саме ст. 4, де вказано наступне – “Закупівля здійснюється відповідно до річного плану”. Тобто у разі проведення будь-якої процедури закупівлі замовник зобов’язаний складати річний план або вносити зміни до річного плану закупівель. Також зазначили, що внесення змін до річного плану закупівель по департаменту охорони здоров’я так і в обласних медичних установах зумовлене необхідністю дотримання порядку, визначеного чинним законодавством України”.

«Юридичне регулювання закупівель у медичній сфері є більш жорстким, - зазначила Маряна Багній, юрист Центру громадської адвокатури. - До прикладу, ряд нормативно-правових актів регулюють порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров’я, що фінансуються з бюджету (Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. №1071 «Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров’я, що фінансуються з бюджету», Постанова КМУ від 2 липня 2014 р. «Про референтне ціноутворення та лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів» №240, Наказ МОЗ від 18 серпня 2014 р. «Про затвердження Положення про реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядок внесення до нього змін та форм декларації зміни оптово-відпускної ціни на лікарський засіб та виріб медичного призначення» від 9 вересня 2014 р. №1097/25874).»

Однак, як ми бачимо, і в умовах такого регулювання вдається знаходити способи обійти законодавчі положення у закупівлях. Оскільки заявки подаються власниками реєстраційних посвідчень на лікарські засоби, можливі свідомі завищення для продажу саме для закладів охорони здоров’я, препарати є суттєво дорожчими, аніж в інших країнах. Все менша кількість вноситься у реєстр (так на кінець лютого цього року ціни були задекларовані на 1,8 тис. найменувань ліків, тоді як роком раніше це було зроблено на 7,8 тис. а кінець лютого ціни були задекларовані на 1,8 тис. найменувань ліків, тоді як роком раніше це було зроблено на 7,8 тис.). Це також свідчить, що тільки певним власникам реєстраційних свідоцтв є цікаво брати участь у закупівлях з коштів державного та місцевих бюджетів. Окрім того, МОЗ запланував розробити новий механізм.

На фоні закликів до протидії корупції у сфері охорони здоров’я фармацевтичні компанії, як видно із кількості у реєстрі, зреагували по-різному.

Багато кому прозорі і чесні закупівлі не є цікавими, інші ж учасники не хочуть брати участь, адже навіть із конкурсної документації і вимог стає зрозумілим, що там їх «не раді бачити». Наприклад, цікавою схемою в таких закупівлях є формування вимог у закупівлі відповідно до специфікацій певного виду засобу, який виготовляється саме цим виробником. До прикладу, ставляться вимоги у тендерних лотах різних дозувань, загальну кількість не ділять відповідно до переліку дозувань, учасники не можуть сформувати адекватно цінові пропозиції.

Не позбавлені «лікарняні» закупівлі і «класичних» вад конкуренції, які характерні для закупівель і в інших сферах.

Так ряд лікарняних закладів у Львівській області здійснили закупівлю вуглекислого газу, кисню, закису азоту. «Ринок» щодо замовлень органами влади в області займають кілька компаній.

   Так, нижче, у таблиці №1 ми бачимо, які публікації у Віснику державних закупівель наявні про закупівлю цього товару за період з 1 січня до 22 травня 2015 року.

    В результаті закупівель замовлення здійснюється у таких компаній як Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Львівкисень», Публічне акціонерне товариство «Львівський хімічний завод». Тільки в одній закупівлі газу промислового (гелій зріджений) фігурує Товариство з обмеженою відповідальністю «Галогаз». За даними єдиного державного реєстру, засновником і кінцевим бенефеціаром ТзОВ «Львівкисень» є Михайлович І.О., ПАТ «Львівський хімічний завод» Бобришов А.М. Тоді як у попередні роки часткою у «Львівкисень» та у ТзОВ «Львівський хімічний завод» володіла Бобришова К. А. Варто відзначити, що як видно із публікацій документів у Віснику державних закупівель, саме дві компанії брали участь у торгах та конкурували між собою.

Що стосується закупівель, де переможцями фігурують ТзОВ «Фірма «Львівкисень» та Публічне акціонерне товариство «Львівський хімічний завод», Центр громадської адвокатури звернувся до Держфінінспекції у Львівській області, надавши їм інформацію про те, що у більшості торгів тільки ці два підприємства конкурували між собою. В поодиноких тендерах була присутня інша фірма, яка не ставала переможцем. Неодноразово протягом двох років у пресі та публікаціях з’являються повідомлення про те, що ці учасники у всіх закупівлях, що стосуються цього предмету, «конкурують» між собою та тільки двоє беруть участь у торгах, почергово стаючи переможцями. Просили звернути увагу на цей факт, з’ясувати можливу пов’язаність підприємств, причини та умови, за яких беруть участь у торгах ці учасники, підстави та їх законність відхилення пропозицій інших підприємств, які брали участь у торгах. Але так і до сьогоднішнього часу ніякої відповіді не було отримано.

 Чимала кількість тендерів у закупівлях у медичній сфері відміняються. Найбільш поширеною причиною цього стає відсутність двох учасників на торгах.

Очевидним є те, що «лікарняні» закупівлі є чи не найменш «terraincognito» для розуміння та оцінки громадськістю, журналістами. Попри спробу держави врегулювати «ринок» закупівель та декларування про протидію корупції, механізми не є визначеними, ті ж, які пропонувались, призвели до того, що як і в інших закупівлях застосовуються такі ж підходи для того, щоб на ринку не було цікаво іншим компаніям брати участь. Постійні ж учасники зміцнюють свої позиції.

Додаток №1

Публікації про закупівлі медичних газів, закису азоту у Віснику державних закупівель (період: 01.01.2015 – 22.05.2015 рр.)

  Версія для друку

  Лінк на e-mail