25 березня у Києві громадськість обговорювала актуальну для третього сектору тему – «Законодавчі перешкоди створенню та діяльності громадських організацій в Україні». У круглому столі, організованому УНЦПД, взяли участь представники НУО та органів державної влади, експерти законодавства.

Актуальність в роки

3 квітня 2008 року Європейський суд визнав український Закон "Про об’єднання громадян" таким, що порушує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, та недемократичним. Суд постановив, що українське законодавство й практика його застосування обмежує право громадян на об’єднання.

Відповідно до Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Україна має привести Закон "Про об'єднання громадян" та практику його застосування у відповідність до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Євросуду.

Річ у тім, що з травня 2011 р. Україна головуватиме у Комітеті міністрів Ради Європи. Як вона це робитиме, якщо за нею шлейф невиконаних зобов"язань перед РЄ? Зокрема, одним із них є ухвалення закону про ГО. Тому наразі цю тему і варто актуалізувати, аби мати розуміння і широку підтримку в суспільстві.

 

Думки учасників

Під час заходу експерти зачепили зокрема аналіз судової практики в України щодо оскарження дій та бездіяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, пов’язаних, зокрема, із застосуванням чинного Закону України «Про об’єднання громадян».

Тетяна Яцків, Центр Громадської адвокатури, у своєму виступі, перелічила проблеми, які мають місце у застосуванні цього Закону. Серед них: адміністративна відповідальність за участь чи керування НУО, яка не є легалізованою або якій відмовили у легалізації; труднощі визначення органу легалізації, у тому числі спори між самими органами легалізації; суперечність законодавства та різних процедур легалізації та реєстрації; експертиза документів на суперечність законодавству не обмежена законодавством тощо.

 

Джерело: ngolaw

Максим Лациба, керівник програм УНЦПД, відзначив, що всі ці проблеми не відповідають гордому званню: Україна – європейська країна. Це треба змінювати. Один із казусів – біля 50% НУО не потрапили в реєстр неприбуткових організацій, тобто вони не мають пільг і змушені сплачувати всі податки. Також п. Максим вважає, що чим менше законодавства, тим краще. Адже багато законів можуть створити більше суперечностей. В ідеалі, діяльність НУО має бути регламентована у Цивільному кодексі, як це відбувається в розвинених країнах.

 

Джерело: ngolaw

Олексій Кляшторний, голова Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність», відзначив, що суть проблеми в тому, що все може виглядати гарно, проте розбиватися об неправову практику. Мінюст може діяти протиправно, навіть при легалізації профспілки. Закон передбачає : орган реєстрації або проводить легалізацію, або запитує додаткові документи. Олексій розповів приклад своєї профспілки, яка подала документи на легалізацію. У відповідь орган юстиції не зробив ні першої, ні другої дії. Натомість організація отримує лист, де написано, що в статуті є невідповідності чинному законодавству. При цьому не вказано конкретно, що саме не відповідає Закону і яким його пунктам.

 

Джерело: ngolaw

Учасники круглого столу також обговорили законопроекти «Про громадські організації» №7262 та №7262-1 щодо відповідності європейським стандартам правового статусу неурядових організацій та їх застосування в Україні. На думку організаторів, порівняльний аналіз цих двох законопроектів доводить, що законопроект 7262-1 більшою мірою відповідає європейським стандартам, сформульованим у рішенні Європейського суду та Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи стосовно статусу неурядових організацій у Європі. Більшість положень №7262-1 включає ключові позиції №7262 і враховує особливість різних громадських організацій. Проект №7262 пропонує залишити в законодавстві обмеження території дії громадських організацій. В той же час №7262-1 пропонує надати НУО право діяти на всій території країни незалежно від місця реєстрації. Крім того, проектом №7262-1 пропонується спростити реєстрацію громадських організацій тощо.

 

Натомість Сергій Лилик, Українська асоціація маркетингу, зауважив, що захід не є паритетним, бо відсутні представники, які розробляли інший так званий альтернативний законопроект. За його словами, опитування фахових організацій (яких?) показує основні проблеми, які їх хвилюють: звуження функцій НУО до представництва інтересів своїх членів, фактично діяльність приватних підприємців; очевидно, що Закон про ГО, який би він хороший не був, не може бути в ізоляції від інших законів, треба ще закон про громадські ради, про фахову саморегуляцію і самоврядування, основи регуляторної політики, новий закон або доопрацювання Податкового кодексу, який би регулював членські внески тощо.

 

Джерело: ngolaw

Правозахисник Володимир Яворський, УГСПЛ, вважає, що всі формулювання, що громадська організація може робити все, що не суперечить законодавству – проти принципу свободи об’єднань, а також суперечить міжнародним нормам. За його словами, є чимало моментів в нинішньому Законі, що чітко не відповідають європейським стандартам:
1. Цілі створення організацій. Очевидно, що захист прав своїх членів – дуже обмежує;
2. Форми легалізації. Ми, до прикладу, не можемо створювати НУО, де членами будуть юридичні і фізичні особи;
3. Щодо засновників. Надмірне бажання обмежити створення НУО іноземцями, а також особами без громадянства;
4. Територія діяльності. Не має жодного легітимного права держави обмежувати територію;
5. Види діяльності. Органи влади дозволяють лише те, що передбачено Законом;
6. Має бути якісне законодавство: чіткі умови реєстрації, ліквідації тощо.

 

Олександр Вінніков, Мережа розвитку європейського права, серед іншого - наголосив на тому, що є потреба мотивувати народних депутатів подумати не тільки про держзакупівлі і декларування доходів, а й про НУО. Уряд намагався врахувати всі інтереси громадськості, але для парламенту вони нагальності не мають. Очевидно, що прийняття Закону – не самоціль. Мало що змінить, врахування того чи іншого аспекту в законодавстві, треба змінювати практику. Але, враховуючи всі ризики, новий Закон все ж таки треба приймати.

 

Тетяна Яцків

 

Олександр Вінніков

 

Матеріали

круглого столу «Законодавчі перешкоди створенню та діяльності громадських організацій в Україні»


Джерело : Громадський простір

 

  Версія для друку

  Лінк на e-mail