Метою перевірки є оцінка дотримання Мін’юстом вимог законодавства щодо прийому та реєстрації інформаційних запитів та звернень громадян, їх опрацювання та надання відповідей на звернення і запити, а також підготовка пропозицій щодо вдосконалення практики Мін’юсту.

Як повідомили ТК юристи Інституту медіа права, Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики також погодився на громадську експертизу з приводу контролю за дотриманням антитютюнових норм законодавства. Запит був поданий 14 червня, а 24 червня Держспоживстандарт видав наказ про проведення експертизи.

Раніше Інститут медіа права вже звертався із запитом про проведення громадської експертизи до Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Громадська організація хотіла перевірити правомірність проведення моральною комісією попередніх експертиз продукції сексуального-еротичного характеру та продукції, що містить елементи або пропаганду культу насильства, жорстокості чи порнографії. Як уже повідомляла ТК, Інститут медіа права звертався із відповідним запитом також до Державного комітету телебачення та радіомовлення. Обидва державні органи відмовили в проведенні громадської експертизи.

Натомість, Державна служба кінематографії погодилася на громадську експертизу видачі прокатних посвідчень, яка завершилася 21 червня. За її результатами Інститут медіа права запропонував Держкіно запровадити використання ключових слів, що характеризують зміст «дорослої» тематики фільму, а також відмовитися від індексу глядацької аудиторії «Х21» (за загальним правилом особа, що досягла 18 років, вважається в Україні повнолітньою, тобто такою, що має всі права та обов’язки дорослого члена суспільства).

08.07.2010 — Анастасія Білякова-Бєльська, для «Телекритики»

Джерело: портал "Влада  і суспільство"