У країні нараховується майже 11 тис благодійних організацій, що намагаються охопити ті сфери соціальних послуг, на які у держави не вистачає ресурсів, а саме: реабілітація дітей та дорослих з особливими потребами, профілактика наркоманії, догляд за людьми похилого віку, профілактика епідемії ВІЛ/СНІДу, підтримка онкохворих, проведення благодійних акцій (концертів, ярмарків, аукціонів), дослідження й технічне оснащення медичних/соціальних освітніх закладів сучасним устаткуванням, надання інформаційних, освітніх, психологічних та юридичних послуг тощо. Але не всі вони є ефективними.

В Румунії ще в 2005 році на 1 млн. громадян діяло 454 благодійні фонди, в Швеції 1610 фондів. В Україні навіть в 2010 діє всього 270 фондів на 1 млн. громадян.

Чому так?

Існує багато причин, як особистого (втрата інтересу до діяльності, зміна цінностей та поглядів з боку членів організації), так й державного рівня (регуляторні перепони ).

На жаль, саме існуючий закон "Про благодійництво та благодійні організації" та норми податкового законодавства створюють значні перешкоди для розвитку благодійництва в Україні.

- Закон вимагає від операторів мобільного зв’язку – стягнути 28 або 36 копійок податку з кожної гривні, яку громадянин переказує під час смс-марафону на будівництво дитячої лікарні або допомогу хворої людині.

- Вимагає від телекомпаній – не згадувати імен і назв тих благодійників, які передають дарунки в дитячі будинки, якщо не сплачено податок на рекламу.

- Вимагає від митниці – очікувати кілька місяців, поки ліки і медичні вироби визнає гуманітарною допомогою спеціальна урядова комісія.

- Вимагає від банків – відмовляти у переказі коштів потерпілим від вибухів у жилих будинках (як-от у Львові і Дніпропетровську), поки благодійний фонд не дізнається індивідуальні податкові коди цих потерпілих і не стягне авансом 15% податок.

- Вимагає від дитини з малозабезпеченої сім’ї – відмовитися від призу за перемогу в шкільному конкурсі на кращий малюнок чи твір, бо вартість цього призу зараховується до доходу батьків, які можуть втратити право на державну соціальну допомогу принаймні на рік.

- Вимагає від інваліда – сплатити не менше 180 грн. податку, якщо візок вартістю 2000 грн. йому подарував не близький родич, а знайомий із сусіднього будинку.

Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД) розробив пропозиції щодо вдосконалення законопроекту „Про благодійництво та благодійні організації” та податкового законодавства. Законопроект пройшов громадське обговорення, за результатами якого більшість громадських пропозицій враховано.

"Ми провели серії консультацій із народними депутатами України. В результаті суб’єктами подання законопроекту погодилися виступити Леся Огобець (НУНС), Олександр Фельдман (БЮТ), Ірина Акімова (Партія регіонів), Олег Зарубінський (Блок Литвина). Переговори ведуться також із Ярославом Федорчуком (БЮТ) головою підкомітету з питань благодійної діяльності та фінансування культури Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності", - повідомив керівник програм УНЦПД Максим Лациба.

Підтримку законопроекту висловили також найбільші благодійники та громадські організації України, зокрема Форум благодійників країни, Фонд "Східна Європа", Фонд "Розвиток України", Фонд "Відродження", Фонд Олександра Фєльдмана, Фонд "Україна 3000", Мережа розвитку європейського права, Український незалежний центр політичних досліджень, Центр філантропії, а також Міжнародний центр некомерційного права (США).

Запропоновані в законопроекті зміни спрямовані на запровадження європейських та світових стандартів статусу благодійників та правового регулювання їх діяльності.

- Введення розширеного переліку сфер благодійної діяльності, зокрема: допомога особам у кризових ситуаціях, соціальне забезпечення та соціальні послуги, правова допомога, захист прав людини та основних свобод, розвиток територіальних громад.

- Спрощення процедури створення благодійних організацій: скасування територіального статусу, обмеження здійснення реєстрації лише державними реєстраторами, звільнення благодійних фондів від плати за внесення змін до установчих документів, скасування вимоги внесення мінімального капіталу для благодійних фондів.

- Визначення предметних сфер меценатської діяльності, що дозволить пов’язати пільги для меценатів із конкретним культурним продуктом та публічним доступом до такого продукту.

- Запровадження додаткових джерел майна для благодійної діяльності, зокрема спадкових договорів та заповітів, благодійних сервітутів, благодійних ендавментів, благодійних лотерей із передбаченням спеціальних правил здійснення, публічних зборів пожертв та продаж одержаного майна з публічних торгів.

Наприклад, в Україні не можуть створити Фонд Нобелю. Це суперечить чинному закону.

- Посилення вимоги до прозорості благодійної діяльності: встановлення солідарної майнової відповідальності членів органів управління; визначення видів інформації про благодійну діяльність, доступ до яких не обмежується чи обов’язковий; встановлення додаткових підстав для позовів про ліквідацію благодійних організацій.

- Вдосконалення оподаткування благодійної діяльності:
* Запровадження альтернативної податкової бази для пожертв юридичних осіб - до 5% прибутку попереднього року або 0,5% валових доходів поточного року та ЦЕ скасовує мінімальний “поріг” у 2% прибутку, надто обтяжливий для великих компаній-донорів, та дозволить збільшити легальні пожертви, якщо прибуток відсутній або становить менше 10% доходів.
* Поширення чинних пільг щодо пожертв на захист культурної спадщини та створення аудіовізуальних творів для резидентів на благодійні організації (додатково до 10% прибутку попереднього року).
* Звільнення від ПДВ передачі благодійним організаціям цінних паперів, що є ключовою умовою успішного розвитку ендавментів.
* Зменшення податкового навантаження на громадянина-одержувача благодійної допомоги, зокрема звільнення від оподаткування товарів та послуг благодійного характеру; скасування мінімального порогу пожертв, що дають право на податковий кредит; звільнення від оподаткування 30% суми пожертв, але не більше 15% сукупного оподаткованого доходу.

"Головна небезпека, яку несе чинний закон "Про благодійництво і благодійні організації" та супутнє податкове законодавство – це відбивання у громадян бажання займатися благодійництвом. Правові норми фактично вибудовують мінне поле для благодійних фондів які хочуть розвивати свої програми допомоги людям" – зазначив Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень.

Джерело: Громадський простір

  Версія для друку

  Лінк на e-mail