![]() |
![]() |
![]() |
|||||||||||
|
|||||||||||||
![]() |
|||||||||||||
![]() |
|||||||||||||
Що має бути у статуті для неприбутковості?Неприбутковість та її реєстраціяОзнаки неприбутковостіГромадські об'єднання (зміни)Благодійні організації (зміни)Приклади статутів громадських об'єднаньГромадські об'єднання Благодійні організаціїНОВИНИ СТАТТІНОВИНИ ПРОГРАМИКонтакти програмиFacebook консультаційний центрГРОМАДСЬКІ ОБ'ЄДНАННЯБЛАГОДІЙНИЦТВОГРОМАДСЬКА УЧАСТЬІНШІ ПИТАННЯПЕРЕКЛАДИ РІШЕНЬ ЄСПЛ ПРО СВОБОДУ АСОЦІАЦІЇКОРИСНІ ВИДАННЯ Відео-блоги архівАрхів публікаційАрхів новин |
Прес-реліз Європейського Суду з прав людини щодо рішень у справах Emin and Others v. Greece (application no. 34144/05) and Tourkiki Enosi Xanthis and Others v. Greece (no. 26698/05) Повний текст рішень доступний французькою мовою, прес-реліз та огляд англійською на офіційному сайті Суду Європейський Суд з прав людини розглянув справи Emin and Others v. Greece (application no. 34144/05) and Tourkiki Enosi Xanthis and Others v. Greece (no. 26698/05).
Суд встановив наявність порушення статті 11 (права на об’єднання та зібрання) Європейської Конвенції щодо захисту основних прав та свобод людини у обох справах, які стосувалися заснування організацій заявниками, які належать до мусульманської меншини Західної Греції.
У справі TourkikiEnosiXanthisandOthers Суд також встановив одноголосно наявність порушення статті 6 параграфу 1 (право на справедливий суд впродовж розумного терміну) Конвенції.
Відповідно до статті 41 (справедлива сатисфакція) Конвенції, Суд встановив, що існуючі порушення спричинили немайнову шкоду у справі Emin and Others.
У справі Tourkiki Enosi Xanthis and Others Суд присудив організації 8,000 євро немайнової шкоди.
1. Обставини справи
Обидві справи стосуються скарг заявників щодо рішень судів Греції проти організацій, які засновані заявниками мусульманської меншини Західної Греції.
Emin and Others
Сім заявників, Houlia Emin, Aisse Galip, Feriste Devetzioglou, Mediha Bekiroglou, Aisse Molla Ismail, Eminet Mehmet Ahmet and Gioulsen Memet, є громадянами Греції, які проживають у Родорі (Греція).
У травні 2001 вони та інші жінки із регіону створили «Культурну організацію жінок Туреччини регіону Родор». Відповідно до статуту організації їхньою метою було створення «майданчику зустрічей жінок країни у Родорі» та праця для «соціального, морального та духовного піднесення та встановлення зв’язків сестринства між членами».
6 липня 2001 року суди Греції відхилили вимогу щодо реєстрації організації на підставі того, що їхня назва вводить в оману громадськість щодо походження її членів. Апеляційний Суд підтвердив рішення від січня 2003 року, вказавши, що відповідно до Договору Lausanne лише мусульманські меншини, а не турецькі, визнаються у регіоні Західної Греції. Апеляційний Суд підтвердив, що назва організації разом із умовами статуту суперечить публічній політиці. Апеляція заявників була відхилена у квітні 2005 року.
Tourkiki Enosi Xanthis and Others
Заявники створили дві організації, Tourkiki Enosi Xanthis та “Academic Graduates’ Circle of the minority in Western Thrace” (Організація випускників меншин Західної Греції), вони є громадянами Греції: Galip Galip, Ahmet Mehmet, Orhan Hatziibraim, Ahmet Faikoglou, Birol Akifoglou, Loutfie Nihatoglou, Hiousniou Serdarzade, Rassim Hint.
Перша організація заявників, Tourkiki Enosi Xanthis, створена 1927 року під назвою «Будинок молоді Туреччини Ханзі». Відповідно до статуту організації, її метою було збереження та промоція культури турків Західної Греції та встановлення зв’язків дружби та солідарності між ними.
У 1936 році організація заявників вирішила змінити свою назву на “Turkish Association of Xanthi”. У листопад 1983 року, проте їм було заборонено використовувати слово «турецький» на будь-яких документах, печатці та символіці.
У травня 1986 року суди Греції прийняли рішення про припинення діяльності організації на підставі, що статут організації суперечить законодавству. Апеляційний Суд підтвердив рішення суду першої інстанції від 25 січня 2002 року. Він постановив, що статут організації суперечить Договору Lausanne та деякі члени організації представляють мусульманську меншину Західної Греції та є пригноблюваними меншинами. Суд посилався на участь президента організації у конференції, яка організовувалась органами влади Туреччини та публікацію листа у газеті під назвою «Турки Західної Греції». У квітні 2002 року також перша організація та засновники подали апеляційні скарги. У лютому 2005 року апеляція була остаточно відхилена.
2. Процедура розгляду у Суді
Заява у справі Emin and Others була подана у Європейський Суд з прав людини 19 вересня 2005 року, у справі Tourkiki Enosi Xanthis and Others - у липні 2005 року.
3. Зміст рішення
Предмет скарги
Посилаючись на статтю 11 (свобода об’єднання та зібрання) та 14 (заборона дискримінації), заявники у справі Emin and Others скаржились на відмову грецьких судів зареєструвати їхню організацію та заявники у справі Tourkiki Enosi Xanthis and Others скаржились на рішення суду про розпуск організації Tourkiki Enosi Xanthis. Також в останній справі заявники скаржились на порушення статті 6 параграфу 1 щодо терміну розгляду справи у національних судах.
Рішення Суду з прав людини
У справі Tourkiki Enosi Xanthis and Others Суд встановив, що скарги відповідно до статті 11 та 14 є прийнятними лише щодо організації Tourkiki Enosi Xanthis та таких заявників: Orhan Hatziibraim, Ahmet Faikoglou, Birol Akifoglou, Loutfie Nihatoglou, Hiousniou Serdarzade, Rassim Hint. Суд також встановив, що посилання на статтю 6 параграф 1 є прийнятними також щодо Tourkiki Enosi Xanthis.
Застосування статті 11 Конвенції
Стаття 11 Конвенції передбачає:
«Свобода зібрань та об’єднання
1. Кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об’єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки i вступати до них для захисту своїх iнтересiв.
2. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, якi встановленi законом в iнтересах національної або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров’я або моралi чи з метою захисту прав i свобод iнших осіб i є необхiдними в демократичному суспiльствi. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здiйснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, полiцiї або органів».
Дослідження та аргументи Суду
Emin and Others
Суд не вважає прийнятним оцінку обставин справи національними судами Греції, що здійснювалась лише за назвою організації «Культурну організацію жінок Туреччини регіону Родор», що вона становить небезпеку для громадського порядку. Не є можливим перевірити наміри заявників на практиці, якщо вона не зареєстрована і не здійснює діяльності.
Суд дослідив, що мета організації сприяти промоції ідеї захисту етнічних меншин Греції не може вважатись загрозою демократичному порядку. Ніщо у статуті організації не вказує на те, що члени організації будуть використовувати порушення чи недемократичні, неконституційні методи досягнення мети. Суд зазначає, що національні суди Греції не мали повноважень застосовувати примусовий розпуск організації з мотивів відмінності мети організації, що не має практики у країні, однак вона не суперечить закону. Отож Суд встановив одноголосно наявність порушення статті 11 Конвенції.
Tourkiki Enosi Xanthis and Others
Суд досліджував питання радикального застосування такого засобу як примусовий розпуск організації заявників. Він вказав, що організація здійснювала діяльність більш як пів століття. Більше того, суди Греції не визначили елементів назви чи статуту організації, що суперечить громадському порядку.
Суд встановив, що реальною метою організації заявників є промоція ідеї захисту етнічних меншин Греції, що не можна вважати загрозою демократичному суспільству. Існування меншин та різноматність культур у країні є історичним фактом, тому демократичне суспільство повинно бути толерантним, що є одним із принципів міжнародного права.
Суд також вважає, що не є прийнятними аргументи національних судів щодо того, що організація заявників залучена у діяльність, яка суперечить її проголошеним завданням. Більше того, відсутніми є докази того, що президент організації чи її члени будь-коли закликали до застосування насильства, порушення демократичних принципів. Суд вважає, що свобода об’єднання включає право кожного висловлювати свої погляди та думки щодо їхньої етнічної ідентифікації. Тому погляди чи слова такого характеру не можуть владою розцінюватись органами влади як загроза громадському порядку та територіальній цілісності держави. Отож Суд встановив одноголосно наявність порушення статті 11 Конвенції.
Стаття 14 Конвенції у зв’язку із статтею 11
У обох справах Суд встановив, що не має потреби досліджувати окремо скарги заявників щодо статті 14 у зв’язку із статтею 11 Конвенції.
Стаття 6 § 1
Суд встановив, що стосовно організації Tourkiki Enosi Xanthis судовий процес тривав більш як 21 рік. Відповідно до обставин справи Суд вважає, що порушено вимоги про розгляд справи впродовж «розумного строку». Суд одноголосно встановив порушення статті 6 параграфу 1 Конвенції.
Повний текст Рішення на сайті Європейського Суду з прав людини (доступний лише французькою мовою).
Переклад експертів програми правової підтримки Центру громадської адвокатури
![]() ![]() |
![]() Голосування
Чи вдавалось Вам подати документи на реєстрацію нової/змін про громадську/благодійну організацію з першого разу звернення до органу реєстрації?
Дайджест
Партнери та друзі ![]() ![]() |
|||||||||||
© Портал "Юрист НГО". Програма правової підтримки організацій громадського сектору Центру громадської адвокатури, 2008. Всі права застережені. Передрук матеріалів сайту вітається за умови гіперпосилання на Портал "Юрист НГО" http://www.lawngo.net |