В ньому Суд підкреслив хронічну проблему невиконання судових рішень, яка вже була встановлена в більше ніж у половині рішень Суду проти України. Зокрема, перша справа, яка стосувалася неможливості отримання присуджених судом виплат, пов’язаних із закінченням військової служби, була вирішена Судом ще в 2004 році (Войтенко проти України). Справа Юрія Іванова, яка піднімала ці самі питання, «продемонструвала, що проблема тривалого невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та відсутність ефективних національних засобів захисту залишилися невирішеними в українській правовій системі, незважаючи на ясну прецедентну практику, що закликала Уряд здійснити необхідні заходи для вирішення цих питань».

В рамках «пілотного рішення» Суд зобов’язав Уряд протягом року від дати, коли це рішення набуде статусу остаточного, запровадити ефективний засіб захисту або комбінацію таких засобів, здатних забезпечити адекватне та достатнє відшкодування у разі невиконання або затримки виконання судових рішень національних судів. 

Суд відклав на рік від дати набуття цим рішенням статусу остаточного провадження по всіх справах, що стосуються цих самих питань. На цей самий термін відкладається і провадження по таких справах, які вже були комуніковані Уряду. Уряд також отримає інформацію по всіх заявах проти України, що стосуються питань невиконання судових рішень, які були подані до Суду, але ще не комуніковані. Відповідно, інформація по всім новим заявам щодо невиконання буде на протязі цього року одразу надсилатися Уряду.

Аналогічні «пілотні рішення» по справах, що стосуються невиконання судових рішень, були винесені в цьому році проти Росії (Burdov v. Russia (no. 2), 15 січня 2009) та Молдови (Olaru and Others v. Moldova, 27 липня 2009).

ХПГ

  Версія для друку

  Лінк на e-mail