Громадські організації Благодійні організації Профспілки Релігійні організації Господарські асоціації Органи студентського самоврядування
На контролі

1. Проблеми застосування законодавства про громадські, благодійні, інші організації громадського сектору
«Охорона довкілля – стратегічний пріоритет громади... Представники НУО, які працюють із розвитком громад... Навіщо громадам стратегії в процесі впровадження р... усе про легалізацію, державну реєстрацію громадських організацій, релігійних організацій, професійних спілок, благодійних організацій
Пошук:  
НеприбутковістьЩо має бути у статуті для неприбутковості?Неприбутковість та її реєстраціяОзнаки неприбутковостіРеєстрація змінГромадські об'єднання (зміни)Благодійні організації (зміни)Приклади статутів громадських об'єднаньРеєстрація нових НУОГромадські об'єднання Благодійні організаціїАктуальноНОВИНИ СТАТТІНОВИНИ ПРОГРАМИПравова допомога НУОКонтакти програмиFacebook консультаційний центрКонсультаціїГРОМАДСЬКІ ОБ'ЄДНАННЯБЛАГОДІЙНИЦТВОГРОМАДСЬКА УЧАСТЬІНШІ ПИТАННЯЕлектронна бібліотекаПЕРЕКЛАДИ РІШЕНЬ ЄСПЛ ПРО СВОБОДУ АСОЦІАЦІЇКОРИСНІ ВИДАННЯ АРХІВВідео-блоги архівАрхів публікаційАрхів новин Електронна бібліотека -> ПЕРЕКЛАДИ РІШЕНЬ ЄСПЛ ПРО СВОБОДУ АСОЦІАЦІЇ

Консультації із громадськістю та обговорення у газетах – не тотожні. Рішення Європейського Суду з прав людини

Справа LOMBARDO AND OTHERS v. MALTA. Рішення від 24 травня 2007 року

Обставини справи.

Заявники - Mr Mark Lombardo, Mr Charles Bonello, Mr Alfred Debono and Mr John Zammit – громадяни Мальти звернулися до Європейського Суду з прав людини із заявою про порушення урядом Мальти права на свободу висловлювання, гарантованого статтею 10 Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 року.
Перші три заявники є членами місцевої ради. Четвертий заявник Mr John Zammit є редактором газети “In-Nazzjon Taghna”.
Між урядом Мальти та місцевою радою Fgura (адміністративно-територіальна одиниця Мальти) виникла суперечка щодо будівлі дороги у місті. Було розпочато судові процеси. Заявники внесли пропозицію на засіданні місцевої ради провести слухання з цього питання. Губернатор опублікував в газеті “In-Nazzjon Taghna” статтю. Натомість троє заявників опублікували у цій газеті відповідь під назвою „Рада Fgura не консультується з громадськістю та ігнорує громадську думку в цьому питанні”.
 
Розгляд справи у національних судах.
Місцева рада подала позов до заявників про наклепницькі заяви та спростування інформації. У позові стверджувалось, що автори статті не мають достатніх фактів і підстав для матеріалу, який принижує ділову репутацію.
Проте заявники спростовували позов тим, що самостійний аналіз ситуації і конфлікту радою не означає те, що рада консультувалась із громадськістю, оскільки належних заходів і слухань проведено не було.
Суд першої інстанції виніс рішення на користь місцевої ради, присудивши виплату у розмірі 2 тис. мальтійських лір морального відшкодування. В аргументації рішення суд зазначив, що питання побудови дороги і конфлікту достатньо обговорюється у засобах масової інформації, а тому консультації із громадськістю відбуваються.
Заявники звернулися до апеляційного суду. Проте апеляційний суд підтвердив правомірність рішення суду першої інстанції, визнавши, що стаття принижує репутацію і не відповідає дійсності.
Заявники звернулися до Цивільного суду із вимогою скасувати рішення судів попередніх інстанцій. Цивільний суд не задовольнив клопотання заявників, при цьому він посилався на практику Європейського Суду з прав людини щодо балансу свободи слова і права на захист честі, гідності і ділової репутації.
Зрештою заявники також звернулися до Конституційного Суду країни, який відмови у задоволенні заяви. В аргументації Суд зазначив, що межі допустимої критики дій органу влади були порушені заявниками, а тому їхні дії не охороняються статтею 10 Конвенції.
 
Звернення до Європейського Суду з прав людини і мотивація Суду.
Заявники звернулися за захистом права на свободу слова до Європейського Суду з прав людини.
Суд встановлював, чи є таке втручання в реалізацію свободи слова „передбачене законом, переслідує законну мету, і є достатнім і необхідним у демократичному суспільстві”.
Суд дослідив, що таке обмеження, без сумніву, є передбачене законом. Зокрема Законом про засоби масової інформації (параграф 33). Проте щодо захисту репутації обраних органів влади, то є лише обмежене коло дій таких органів, які за критику яких можна було б не надавати захисту свободі слова у змісті статті 10 Конвенції.
Складним питанням є визначення, чи є таке втручання в реалізацію свободи слова „необхідним і достатнім у демократичному суспільстві”.
Необхідність обмеження перевіряється тим, наскільки висвітлення інформації може зашкодити реалізації законних соціальних цілей держави. Для цього слід брати до уваги такі обставини: положення заявника, положення потерпілого у позові про захист репутації, предмет публікації, кваліфікацію справи національними судами. (see Jerusalemv. Austria, no. 26958/95, § 35, ECHR 2001‑II).
Суд врахував ту обставину, що заявники як громадяни мають право на свободу слова, яке є одне із важливих прав людини. Також було відзначено, що четвертий заявник є редактором газети, а засоби масової інформації „виконують важливу роль в демократичній державі”. Дотримуючись поваги до честі і гідності інших, вони мають обов’язок - поширювати інформацію про питання громадського інтересу.  (see De Haes and Gijsels v. Belgium, judgment of 24 February 1997, Reports of Judgments and Decisions 1997‑I, § 37; and Bladet Tromsø and Stensaas v. Norway [GC], no. 21980/93, § 59, ECHR 1999‑III). This implies acting in good faith in order to provide accurate and reliable information in accordance with the ethics of journalism (see Radio France and Others v. France, no. 53984/00, § 37, ECHR 2004-II; Harlanova v Latvia (dec.), no. 57313/00, 3 April 2003; and McVicar v. the United Kingdom, no. 46311/99, §§ 83-86, ECHR 2002-III).
Потерпілим у справі про захист ділової репутації є місцева рад, тому Суд ще раз наголошує на тому, що межі критики дій і рішень органів влади, їхніх посадових осіб є ширшими, ніж пересічних громадян. Тому саме вони повинні співпрацювати із засобами масової інформації, виявляти толерантне ставлення до журналістів (see Lingens v. Austria, judgment of 8 July 1986, Series A no. 103, p. 26, § 42, Incal v. Turkey, judgment of 9 June 1998, Reports 1998-IV, p. 1567, § 54).
Предметом публікації стала оцінка заявниками ситуації, яка склалася довкола будівництва дороги. Це питання становить громадський інтерес, стосується витрачання державних коштів та коштів органу місцевого бюджету.
Назва статті „Рада Fgura не консультується з громадськістю та ігнорує громадську думку в цьому питанні” невірно була протлумачена національними судами, оскільки вона свідчила про те, що рада відмовила у проведенні громадського слухання, про яке клопотали перед радою заявники.
 
Результат розгляду справи Європейським Судом з прав людини.
Європейський Суд з прав людини встановив порушення статті 10 Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, яка гарантує право на свободу слова.
Суд присудив відшкодування 1460 Євро збитків, 6 000 Євро судових витрат з держави Мальти.

  Версія для друку

  Лінк на e-mail
Голосування
Чи вдавалось Вам подати документи на реєстрацію нової/змін про громадську/благодійну організацію з першого разу звернення до органу реєстрації?
так
ні
ще не звертався (лась)
 
Дайджест
№  

Всі дайджести >>>
 
Партнери та друзі


 
© Портал "Юрист НГО". Програма правової підтримки організацій громадського сектору Центру громадської адвокатури, 2008.
Всі права застережені. Передрук матеріалів сайту вітається за умови гіперпосилання на Портал "Юрист НГО" http://www.lawngo.net