Громадські організації Благодійні організації Профспілки Релігійні організації Господарські асоціації Органи студентського самоврядування
На контролі

1. Проблеми застосування законодавства про громадські, благодійні, інші організації громадського сектору
Громадські активісти навчались інструментам впливу... Посібник «Об’єднання громад» Реформування митних процедур на місцевому рівні об... усе про легалізацію, державну реєстрацію громадських організацій, релігійних організацій, професійних спілок, благодійних організацій
Пошук:  
НеприбутковістьЩо має бути у статуті для неприбутковості?Неприбутковість та її реєстраціяОзнаки неприбутковостіРеєстрація змінГромадські об'єднання (зміни)Благодійні організації (зміни)Приклади статутів громадських об'єднаньРеєстрація нових НУОГромадські об'єднання Благодійні організаціїАктуальноНОВИНИ СТАТТІНОВИНИ ПРОГРАМИПравова допомога НУОКонтакти програмиFacebook консультаційний центрКонсультаціїГРОМАДСЬКІ ОБ'ЄДНАННЯБЛАГОДІЙНИЦТВОГРОМАДСЬКА УЧАСТЬІНШІ ПИТАННЯЕлектронна бібліотекаПЕРЕКЛАДИ РІШЕНЬ ЄСПЛ ПРО СВОБОДУ АСОЦІАЦІЇПРАВОВІ ВИДАННЯ АРХІВВідео-блоги архівАрхів публікаційАрхів новин Актуально -> СТАТТІ

Максим Лациба: Будьте реалістами - вимагайте неможливого!
За останнім Інтернет-опитуванням "Громадського простору", на питання про те, як зростає третій сектор України (з варіантами відповідей - Кількісно? Якісно? Зростає!?), третина тих, хто проголосував, мають сумніви, а чи зростає він взагалі. Це вагома частка. У кожного свої міркування щодо цього: хто вважає український третій сектор самодостатнім, інші є меншими оптимістами. Проте, гадаємо, немає жодної людини, яка не була б зацікавлена у його існуванні, подальшому ефективному розвиткові. Наразі, щоб знати, як далі рухатись, дуже важливо окреслити сьогоднішній стан речей у третьому секторі, зміни у правовому полі, тенденції та позитиви, про які особливо потрібно говорити, аби не втрачати снаги. Своїми думками щодо цього поділився Максим Лациба, експерт, керівник програм УНЦПД

- Почнімо з нещодавніх громадських слухань, що стосувалися Програми дій уряду. Розкажіть, будь ласка, що там зокрема стосувалось третього сектору?

- Ми, громадські організації, вітаємо ініціативу Уряду щодо проведення громадського обговорення і залучення громадських експертів до оцінки успішності програми дій Уряду. Як показали громадські слухання, програма Уряду має багато недоліків. Юлія Володимирівна почула дуже багато нового з виступів відомих і авторитетних громадських експертів. Судячи з її реакції, вона погодилася з їхніми аргументами і була вражена кількістю питань, які треба доопрацьовувати. Відповідно вона пообіцяла, що протягом двох тижнів буде доопрацьовано проект у ВР. А потім буде розроблено план заходів на виконання цієї програми, до роботи над яким також обов’язково будуть залучені громадські експерти.

Отже ми задоволені, що Уряд є прозорим. Було дуже багато пропозицій і вони дійсно серйозні і аргументовані. Наскільки мені відомо, багато вдалося врахувати.

УНЦПД опікується питаннями сприяння розвитку громадянського суспільства. Наш розділ - 1.1. Громадянське суспільство. Ми дуже раді, що нарешті в програмі Уряду з’явився розділ, присвячений розвитку громадянського суспільства. Загалом ми погоджуємося з філософією і напрямом цього розділу. Однак тут є багато неточностей і тому були внесені наші пропозиції. Ми пропонували покращити і посилити цілі. Очевидно, що налагодження діалогу є обов’язковою, але недостатньою ціллю державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства.

Всі європейські уряди вважають пріоритетом прозоре державне фінансування діяльності організацій громадянського суспільства і створення податкових стимулів філантропічної та благодійної діяльності бізнесу. Ми не просимо дати багато грошей, а просимо зробити це чесно, прозоро, на конкурсних засадах.

У країнах Євросоюзу держава взяла на себе обов’язок фінансувати діяльність неурядових організацій і відсоток державного фінансування в бюджеті організації складає від 40% до 60%. В усьому цивілізованому світі є такий важливий напрямок державної політики, як долучення громадських організацій до надання соціальних послуг населенню за рахунок коштів державного бюджету. У Німеччині, наприклад, частка громадських організацій у сфері надання соціальних послуг 60%. В Україні, напевно, і відсотка немає. У Франції в громадському секторі зайнято більше людей, ніж на будівництві, або у сфері транспорту. Тому нам так і хочеться потрапити і жити в ті країни. Бо там хороший сервіс, який забезпечують громадські організації!

Нам вдалося добитися, щоб в програмі дій уряду з’явилася ціль – покращення законодавства для організацій громадянського суспільства. Ми не підтримуємо те, що в програмі лишився Закон "Про неприбуткові організації", який на сьогодні не має предмету регулювання. Загальні питання цього закону вже врегульовані Цивільним Кодексом, а спеціальні питання законами "Про громадські організації", "Про благодійництво і благодійні організації".

Ми не погоджуємося з необхідністю окремого Закону "Про відкритість та прозорість діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування". Предмету регулювання цього Закону не існує. Як ціль - Прозорість та відкритість влади - вірно. Для її досягнення потрібно ухвалити Закон "Про доступ до публічної інформації". Також потрібно врегулювати питання відкритості в статутах місцевих громад. В іншому, достатньо просто виконувати закони, що вже існують.

У програмі уряду з’явився такий пріоритет, як створення сприятливих умов для діяльності інститутів громадянського суспільства. Можна сказати, що це також перемога. Наразі він не сформований так чітко, як ми пропонували, але за активної участі громадянського суспільства, цей пріоритет можна розширити до потрібного розуміння. Принаймні, це вперше зафіксовано.

Загалом, більшість пропозицій громадськості Урядом було враховано. Серед них і всі ключові та необхідні речі.

- Скільки організацій було долучено до обговорення Програми уряду?

- Точно сказати не можу, але зала Українського дому була заповнена. Це приблизно 200 учасників. Виступити зі сцени змогли, за моїми підрахунками, близько 20 організацій. За моєю інформацією, пропозицій від громадськості було надіслано на стопочку в 70 сантиметрів у висоту. Я знаю, що громадські організації надсилали багато пропозицій з усіх розділів. Наприклад, про транспорт, адміністративну реформу, боротьбу з корупцією.

- Які бачите тенденції в громадському секторі? Чи зростає він, чи зменшується, стає більш професійним чи навпаки?

- Третій сектор України знаходиться на стадії консолідації та "укорінення". Тобто можна стверджувати, що сектор починає усвідомлювати себе як щось ціле зі спільними інтересами та спільним баченням. Починають формуватися спільні усвідомлені і консолідовані вимоги до влади щодо бажаної державної політики для розвитку громадянського суспільства. За останні два роки з'явилася низка нових громадських організацій, що представляють реальні інтереси територіальних громад та фінансуються з місцевих приватних (не політичних) джерел. Це збільшує "укоріненість" та життєздатність сектору в цілому. Третій сектор України потребує значного покращення умов для своєї діяльності, і це має зробити держава.

Головними цілями державного сприяння мають стати:

1. Спрощення та здешевлення державного регулювання процедур створення та реєстрації організацій громадянського суспільства.

2. Запровадження ефективного державного фінансування діяльності організацій громадянського суспільства на конкурсній і прозорій основі та створення податкових стимулів для філантропічної і благодійної діяльності громадян і бізнесу.

3. Залучення неурядових організацій до надання соціальних послуг за рахунок державного і місцевих бюджетів.

4. Запровадження процедур залучення громадськості до ухвалення рішень та механізмів інформаційної прозорості діяльності органів державної влади.

Для зменшення цих ризиків та забезпечення сталого розвитку третього сектору необхідно здійснити значне реформування законодавства для НУО, докладати значних зусиль для популяризації серед громадян громадської діяльності, створення нових організацій і розвиток їхньої спроможності.

- Як вважаєте, чому виникають думки, що громадські організації в Україні нерідко далекі від громадян?

- Я вважаю, що громадські організації є авангардом суспільства в Україні і тут зібрано інтелектуальний та духовний потенціал, набагато більший, ніж ми можемо знайти в політичних партіях та органах влади. Проблема не в громадських організаціях, а в українському суспільстві, що обирає соціальні блага, а не боротьбу за свободу. Це підтверджують соціальні дослідження. Громадянин, в першу чергу, хоче отримати надбавку на пенсії, зарплати, скорочення комунальних платежів. Але в нього абсолютно немає бажання створити громадську організацію, піти на мітинг, боротися за своє право доступу до інформації або право на участь у прийняті рішень місцевою владою. Наприклад, де має бути парк, який план забудови міста.

Наше суспільство досить апатичне і ледаче, обирає ковбасу замість свободи. Саме тому ми бачимо, що правозахисні організації часто мають не значну чисельність та активність. Хоча це проблема самих організацій. Вони мають створювати "продукт" більш потрібний, більш зрозумілий громадянам. Наприклад, організація "Голос громади Києва" (ГГК), що чітко відчула потреби киян із захисту прибудинкових територій від незаконної забудови. ГГК дуже швидко отримала велику кількість споживачів своїх послуг і прихильників. Нею були розроблені тренінги, консультації, брошури: як провести громадські слухання, як зупинити будівництво на дитячому майданчику.

Тобто треба відчувати маркетинг, проблеми людей і пропонувати їхнє вирішення. Проблема в тому, що люди не завжди готові платити. Люди звикли, що їх права мають захищати безкоштовно. Що це така ніби благодійна місія. Це не вірно. Також люди хочуть, щоб їхні проблеми хтось вирішував за них. І так теж не стається. Інколи треба протягом року брати участь у різних заходах, щоб відстояти свій парк. Тому тут двостороння проблема: недостатня спроможність організацій і апатичність та скупість українського суспільства.

- Є тенденція згортання діяльності міжнародних фондів в Україні у зв’язку з тим, що демократія в нашій державі "восторжествувала", держава теж не дуже прагне фінансувати громадські організації, люди, за Вашими словами, вважають, що послуги НУО мають надаватися безкоштовно... То що буде з третім сектором через 2-3 роки? Хто має фінансувати його діяльність?

- Дуже правильно зафіксована ситуація. На ці питання відповідь проста: українські НУО має фінансувати суспільство. Джерелом фінансування мають стати клієнти цих громадських організацій, тобто громадяни мають платити за послуги, що їм надають організації. Крім того, успішні історії показують, що за якісні послуги ОГС громадяни з задоволенням платять. І консультації юриста, і участь у семінарах оплачуються.

Іншим джерелом має стати український бізнес, українські благодійні фонди. Цей процес вже йде, щороку ми бачимо ріст внесків з боку бізнесу. Але зараз він не бачить кому дати гроші, як це зробити, щоб це було ефективно. І тут у нас є проблеми із законодавством. Бізнесу зараз легше дати гроші готівкою, ніж чесно провести це і потім отримати податкову пільгу. Крім того, у нас не всі форми благодійних фондів дозволені законодавством. На сьогодні фонд за заповітом, на зразок фонду Нобеля, ми створити не можемо. Крім того, організаціям треба навчитися працювати прозоро, щоб мати можливість звітувати бізнесу, на що витрачено кошти.

Зараз бізнес боїться давати кошти на правозахист, адвокасі-кампанії. Він воліє давати на різного роду благодійництво, що не має зв’язку з політикою. Це пов’язано з тим, що коли адвокасі-кампанія вийде на якогось чиновника, пов’язаного з політичною партією, на цього підприємця може бути спрямовано тиск цієї політичної партії та податкових органів. Тому ми сподіваємося, що залежність бізнесу від корумпованої влади буде зменшуватися.

Наразі ми бачимо, що найбагатша людина в Україні, Рінат Ахметов, створив благодійний "Фонд ефективного управління" і пообіцяв фінансувати розробки аналітичних центрів у сфері державної політики, економіки тощо. Ще не було оголошено жодного конкурсу, але ми сподіваємось, що скоро з’являться прозорі процедури фінансування. Інший приклад, Віктор Пінчук разом з Джорджем Соросом фінансує роботу юридичних клінік, де громадяни можуть безкоштовно отримати певні консультації із захисту своїх прав в судах. Отже, на сьогоднішній день головним джерелом фінансування має стати оплата послуг, що надають громадські організації та фонди, створені українським бізнесом.

- На нещодавньому регіональному форумі неурядових організацій у Києві один із польських громадських діячів, класифікуючи НУО Польщі, як один із видів виокремив такі, "що виконують волю своїх несамовитих лідерів". Ваше бачення ролі лідера в українських організаціях?

- Звичайно, роль лідера є важливою скрізь: в родині, в будинку. Немає лідера - відповідно немає об’єднання мешканців багатоквартирного будинку, - а значить немає і здешевлення вартості комунальних послуг, платежів, немає нормального благоустрою. Чим більше лідерів, тим краще! Я вважаю проблемою України брак лідерів. Лідерів, що відчувають відповідальність за простір, в якому живуть. На жаль, народ у нас не розуміє, що ота багнюка перед під’їздом, то і його відповідальність.

У нас багато організацій лідерського типу, створених лідером і під лідера. Це є широко поширено і в світі і, на мою думку, це працює. Звичайно погано, якщо будуть тільки такі організації, бо вони дуже нестійкі. Лідер йде і така організація, зазвичай, перестає існувати. Якщо організація робить речі потрібні суспільству, гадаю, нічого поганого в цьому немає і це нормально. Лідерам хочу побажати бути більш демократичними, більше делегувати повноваження і вводити прозорі процедури. Наприклад, наш Центр не має одного лідера, який вирішує все за всіх. У нас демократична структура, де є рада УНЦПД, в яку входять 4 особи. Є виконавчий директор, що виконує рішення цього колегіального органу.

- І на останок. Що б Ви побажали громадським діячам?

- Хочу побажати громадським діячам України бути більш амбіційними і відповідальними. У 60 х рр. 20 ст. у Франції відбулася молодіжна революція, головним гаслом якої було "Будьте реалістами! Вимагайте неможливого!" Цього хочу побажати і всім вам. Тільки тоді в наших ініціативах буде успіх, коли ми об’єднаємо свої зусилля. Це єдиний козир в наших руках в діалозі з владою. Успіхів!

Спілкувалась Любов Єремічева, "Громадський простір"


  Версія для друку

  Лінк на e-mail
Голосування
Чи вдавалось Вам подати документи на реєстрацію нової/змін про громадську/благодійну організацію з першого разу звернення до органу реєстрації?
так
ні
ще не звертався (лась)
 
Дайджест
№  11

Всі дайджести >>>
 
Партнери та друзі


  ADS:
веб-дизайн та хостинг
[ Andriy_BURDYK ]
© Портал "Юрист НГО". Програма правової підтримки організацій громадського сектору Центру громадської адвокатури, 2008.
Всі права застережені. Передрук матеріалів сайту вітається за умови гіперпосилання на Портал "Юрист НГО" http://www.lawngo.net